Перекладацький форум
Перекладацький форум => Українська література: новинки, класика, переклади... => Topic started by: Critic on 05 April 2012, 16:02:28
-
Стефан Комарницький - Один з небагатьох знавців української на Британських островах, українського походження.
Мої тітка і бабуся брали активну участь у діяльності ОУН і пройшли ГУЛАГ. Одного разу я вже відвідував Україну — іще в минулому тисячолітті, разом із живим на той час моїм батьком. Він, Михайло Комарницький, був членом ОУН
Перекладацькі принципи:
— Як би Ви пояснили, чому в Західній Європі навіть римовані вірші перекладають переважно без рим, з яких причин склалася саме така традиція?— У нас є традиція художніх перекладів — перекладів, зроблених як версії відповідно до наших поетичних конвенцій. Якщо переклад не читається природно з римами, я перекладав би без рим. Так роблять інші. Пам’ятаю, як Набоков критикував видатного американського поета Роберта Лоуелла за переклади Осипа Мандельштама, і Лоуелл відповів: «Я зробив те, що ці автори зробили б, якби писали свої поеми тепер і — в Америці». Я?переклав вірші з римами і без рим залежно від мети перекладів. Аби донести суть Тичини до англійців, я пішов шляхом Лоуелла. Є місце для педантичних перекладів, зроблених мовознавцями, але якби ми починали з них, читачам було би важко сприймати Тичину.
Типове протиставлення перекладу, орієнтованого на читача і так званого "філологічного перекладу".
Незвична категоричність
Думка, що я не доніс геніальність Тичини до англійців, народилася в головах людей, які не відчувають мову серцем.
Стефан Комарницький: «Прагну інформувати англійців про багатство вашої культури» (http://www.litukraina.kiev.ua/stefan-komarnitskiy-pragnu-nformuvati-angl-yts-v-pro-bagatstvo-vasho-kulturi) — Л.У. — № 14 (5443) (5 квітня 2012 року)