Мій наставник тим часом покинув нелюбу йому провінцію заради столичнішої столиці в Москві, а потім іще столичнішої в Бостоні. Там, здається, він не прижився, бо повернувся назад до Москви, а тоді й до Києва. З’ясувалося, однак, що навіть тут він уже мало кого цікавить.
Як влучно. Творча - а може і не лише творча - біографія людини в двох реченнях.
Він, бідолаха, перетворився чомусь на ображеного й закомплексованого провінційного єврея, який навряд чи вже й пам’ятає тих кілька незлецьких віршів, які написав був років сорок тому. Як і, зрештою, саму мову, якою замолоду намагався писати.
Микола РЯБЧУК про Віталія Коротича:
Моя масонська ложа