Перенесено з Re: Чи зможемо ми колись по-справжньому полюбити французів? Я б тут робив акцент на перекладацькій досвіченості, незалежно від знання мови оригіналу.
Професійний перекладач знає про вплив чужого синтаксису і чинить спротив цьому впливу. І ступінь впливу залежить від ступеня професійності.
Перекладач-аматор пише поверх речення чужомовного оригіналу, слово в слово, як перекладач-програма. Потім на прохання пояснити, що це таке, каже, що так було в оригіналі
Так, безумовно.
А інколи від перекладача вимагають такої "точності" (одвічне питання: "А судді хто?"). Пояснюєш, що так не можна, а у відповідь отримуєш: "З усіма своїми могутніми унікальностями, нові телевізори є вершиною хай-тек" (приблизно так) -- ось, мовляв, як треба перекладати -- точно так, як в оригіналі. Ну тоді сперечатися немає сенсу. Найгірше, коли доводиться редагувати такі "переклади".
Л.Л. пише, що варто знати мову оригіналу. Це правильно, коли усе відбувається "за правилами". Але коли ось з таких речень складається весь текст, тоді редакторові краще мови оригіналу не знати, бо... буде перекладати наново за перекладача (не витримавши наруги над мовою). Я в таких випадках "відморожуюся": "швиденько" редагую, а до оригіналу зазираю лиш час від часу. Бо інакше це просто мазохізм: мало того, що перекладаєш наново... Ніхто цього, м"яко кажучи, не оцінить. А часу на таке "редагування" редактор не раз витрачає більше, ніж "перекладач" -- на переклад.
Є ж така дисципліна -- редагування перекладу? Знаю таких, котрі, вивчивши досконало "теорію і практику" редагування перекладів, відхрещуються від такої роботи як можуть, бо знають, що це кіт у мішку. Я теорії редагування перекладів не знаю, але цікавить мене питання: хто в цій справі за що відповідає? Здається мені, що чітка відповідь на це питання може бути... лише в теорії
Чи хтось знає відповідь?
