Recent Posts

Pages: [1] 2 3 ... 10
1
Кто не в курсе, в Одессе, "набуцкать" всегда значило "надавать", "дать по голове", "побить".

Quote
Воспитанник боксерского клуба «Гефест» Николай Буценко стал лучшим боксером чемпионата Украины-2018.

 
2
Мудрий написав підручник, який не сподобався Брехуненку :)

Quote
Віктор Брехуненко. Толерантність чи яловість українським коштом фахові роздуми з приводу свіжоспеченого шкільного підручника (Історія: Україна і світ (інтегр. курс., рівень стандарту): підручн. для 10-го кл., закл. заг. сер. oсвіти / М. М. Мудрий, О. Г.Аркуша


Брехуненко переконливіший.
3
Кирилл Говорун, богослов

:) С такой фамилией много где можно пригодиться: политолог, историк, политик...
4
Автор книги "Крылатая медицина" имеет фамилию Фогель Н. (очевидно, что это нем. Vogel - "птица"). Книга про авиа медицину.
5
Miscellanea / Edogawa Rampo
« Last post by Critic on 26 December 2017, 00:25:33 »
Hirai Taro (1894-1965) known as Edogawa Rampo, the Japanese  “Edgar Allan Poe”.

Eugene Thacker. Defining J-Horror: The erotic, grotesque ‘nonsense’ of Edogawa Rampo

Quote
Since the 1956 publication of Rampo’s first English-language translation, “Japanese Tales of Mystery and Imagination” (the result of a close collaboration between Rampo and translator James Harris), numerous film, TV and manga adaptations of Rampo’s stories have been produced. Of these, Teruo Ishii’s 1969 film “The Horrors of Malformed Men” (based on several Rampo stories) stands out, with hallucinatory performances by butoh maestro Tatsumi Hijikata.

Rampo’s influence on modern horror has been further cemented by recent English translations of his work, including hard-boiled murder mysteries in “The Black Lizard and Beast in the Shadows” (2006), the surreal sci-fi novel “Strange Tale of Panorama Island” (2010) and “The Edogawa Rampo Reader” (2008), which includes his fiction and nonfiction writings spanning more than 50 years.


— The Japan Times Online. — Jan 7, 2017
6

Перший переклад українською славетного есе Дзюньїтіро Танідзакі Славослов’я тіням

Переклав з японської Ігор Дубінський

Quote
Будівництво по старосвітньому

До яких хитрувань доводиться вдаватися в наші дні тому, хто задумає будувати в звичаєвому, суто японському, дусі, щоб розвести провідню, газові й водогінні рури й доладно сполучити приєднуване до них устаткування з японським інтер'єром, здогадається навіть той, хто сам не будував; досить завітати до гостьових покоїв будинку побачень, ресторації чи пансіону в японському стилі «рьокан». Залишмо прилюбним до чаювального чину оригіналам порядкувати в очеретяних хижах десь по сільських закутнях: вони живуть задля самих себе й залюбки легковажать здобутками науки й культури. Але хто мусить сяк-так утримувати родину в місті, не дозволить собі пожертвувати доконечними в сучасному побуті нагрівачами, світильниками й сантехнікою заради японського стилю. Але завзято придумуватиме, як одне з одним сполучити: телефон причепить зі споду сходового маршу, в закуті коридору чи деінде, аби тільки не муляв очі; замість вішати дроти над двором — прокладе кабель під землею; вимикач у кімнаті сховає в стінну шафу чи під навісну полицю, а шнур світильника замаскує ширмою. Та непогамовні потуги часто виливаються в те, що обстава стає натягнута й вимушена.


Далі див. Блог І. Дубінського
7
Иллюстрация издания как производственного процесса, полного "творческих" нюансов.

Издание переводной книги: опыт издательства  «ГОНЗО»: история публикации, начиная с покупки прав и заканчивая сведением воедино трёх переводов и замысловатой вёрсткой.

"Как вообще устроен издательский процесс? Ты тем или иным образом находишь книгу, которая тебя интересует, и отправляешься на поиски правообладателя. "

КАК СТРОИЛАСЬ РАБОТА НАД ПЕРЕВОДОМ

"Обычно на перевод и подготовку книги отводят 18 месяцев, "

Книгу переводили трое переводчиков.

(отдельная тема: рассказ переводчика о проблемах перевода: "Со сносками были свои сложности: некоторые из них — точнее, многие из них — фейковые, они отсылают к выдуманным исследованиям. Однако они были оформлены корректно, Данилевский указывал и издания, и издательства. И возникал такой странный момент: указан источник, ты пытаешься найти его в сети, но все безуспешно. Ты ищешь, не будучи уверен, что сможешь найти. Более того, спрашиваешь себя: не смог найти, потому что источника не существует или потому что плохо искал?" )

КТО СШИВАЛ ТЕКСТЫ ТРЕХ ПЕРЕВОДЧИКОВ

Работа редактора.

"Оригинал собран из множества нарративов, звучит на несколько голосов; и у переводчиков тоже были свои голоса. Один, скажем, тяготел к игривости и сокращениям, другой размывал текст своими вставками, третий работал несколько отстранённо."

"Одной из моих задач было привести в соответствующий вид все упоминаемые факты: например, сноску, в которой порядка трёхсот имён фотографов мировой известности, и каждого нужно соотнести с действительностью и проверить. Кого-то из них находишь, а кого-то Google не может узнать."

Вот это работёнка!

КАК ВОССОЗДАВАЛИ «ВИЗУАЛЬНЫЙ ТЕКСТ»

"Вёрстку взялись проверять правообладатели. Они сказали: «Вёрстка должна быть идентична оригинальному изданию»."

"Производственный цикл составил более трёх лет"


Дмитрий Безуглов. "Приключения книги от файла до книжной полки"
  — «Горький» — 24 ноября 2016 г.
8
Художній переклад / Остап Сливинський
« Last post by SS. on 24 December 2017, 21:25:09 »
Перекладач як кочегар
Остап Сливинський поет, перекладач, літературознавець, спеціально для УП.Культура


Quote
Перекладач – це той, хто мусить уміти мовчати, даючи можливість висловитися іншому, а мовчання в наш час – це слабкість.

— Той, хто мовчить (з необхідності чи з власного вибору), є єдиним дискримінованим у сучасному суспільстві "тотального діалогу". Це стосується і перекладача <...> його не вихоплює з темряви сценічний прожектор, бо вважається, що він є лише відлунням, повторює вже сказане. Кому це цікаво?

Тому перекладачі – переважно старанні, працьовиті самітники

— Можливо, саме з причини свого самітництва перекладачі так слабко соціально захищені, і то не лише в Україні, де слабко захищені майже всі. Їм непросто солідаризуватися, вони не надто вміють організовуватися в профспілки, які захищали б їхні інтереси перед замовниками, видавцями, авторами тощо. В Україні наразі немає не те що жодної дієвої перекладацької організації, а навіть інформаційної бази перекладачів, яка дозволила б їм принаймні знати про існування одне одного.


9
Дуже несподівано відреагувало українське радіо "Культура". Микола Байдюк оперативно адаптував переклад для радіо і заслужений артист України Борис Лобода прочитав його. Передача звучала з 23 січня по 3 лютого 2017 року, по буднях, о 21.45 (з повторами); 10 подач по 15 хвилин. 

Цей архів радіо де можна  знайти ці читання.
10
Переклад оперативно обговорили на форумі r2u.org.ua / e2u.org.ua

Починається оптимістично  :) : "Нарешті є український переклад Стейнбека. До того ж якісний переклад. Додатковий плюс – добротна і правильна мова."

Pages: [1] 2 3 ... 10