Author Topic: Іван Дзюб  (Read 2088 times)

SS.

  • Veteran
  • *****
  • Posts: 706
Іван Дзюб
« on: 24 December 2011, 20:14:08 »
Розповідь про те, як колись ставали перекладачами. Щоб стати першим українським художнім  перекладачем (такого рівня) з японської мови і перекласти твори, наприклад, Ясунарі Кавабата, Рюноске Акутагава, Кобо Абе, Кендзабуро Ое, Сосекі Нацуме, Моріо Кіта.
Quote
В середній школі вчив німецьку, в університеті – англійську (знання англійської для фізиків тоді було необхідним, бо саме тоді з’явилася технічна література англійською). Я щовечора читав англійські книжки, виписуючи звідти незнайомі слова. За рік уже допомагав однокурсникам перекладати лектуру. З англійської перейшов на французьку, потім самотужки вивчав італійську та іспанську, під час навчання в аспірантурі в Москві студіював скандинавські мови.
...
На Схід я дістався через Індію.
...
Студіювання індійських мов та філософії мені дуже допомогли, коли я перейшов на Японію.
...
Останні сорок років я буквально живу японською мовою.
...
намагався вчити угорську, китайську та багато інших мов, із дитинства володію польською

Новини про Муракамі від його українського перекладача:
Quote
На слуху зараз ім’я Муракамі, тому я взявся за переклад його останнього роману. Поки що я зосередився на його творчості. Складається враження, що він писатиме четвертий том «1Q84».

І (чергова) сумна констатація:
Quote
Перекладачі наш час – це здебільшого ентузіасти, бо на переклади прожити неможливо. Як казав один гуморист: «Перекладати можуть тільки студенти і пенсіонери».


Іван Дзюб: «Без щирого зацікавлення держави просування літератури не відбудеться» — Літакцент. — 12 Гру 2011