Лайка українців пізнього середньовіччя і навіть ранньомодерного часу (початок якого відносять на другу половину XVI століття), звісно ж, суттєво відрізнялася від тієї, яку можна почути зараз. Найбільш популярними лайками тоді були: «корчемник», «потварця», «нецнота», «грач», «здрайця», «своволник». Та ще «лисий», «кат», «скурвий син» і «пес».
...
Серед лайливих виразів, що вживалися українцями у пізньому Середньовіччі та на порозі Нових часів, так і не зустрівся такий звичний нині «мат». Думається, мають рацію дослідники, які твердять про запозичення українцями матірщини від росіян.
Як лаялися наші предки (http://www.umoloda.kiev.ua/number/965/225/35078/) — Україна Молода
Цікаво, що лінгво-культурна стаття написана кандидатом історичних наук. В історичних документах матюків і не має бути. Хіба що лише в листі запорожців турецькому султану... 8)