Ееро Балк: Якщо піаніст – митець, то перекладач такожЄдиний перекладач з української в Фінляндії. Власне він популяризатор слов'янських літератур, українська - це лише одна з. Але оскільки "українську викладають у Гельсінському університеті" напевне колег в нього прибуде. Цікаво, що українську літературу він почав з Довженка.
Як завжди цікаво про оплату роботи:
Якщо до тебе звертається видавництво, можеш розраховувати на більш-менш нормальний гонорар (тобто отримаєш у найкращому випадку стільки, скільки прибиральниця за той же час). Пропонувати завше можна, «якщо книжка вже вийшла англійською чи німецькою», як зазначила редакторка одного з найбільших видавництв. У менших видавництвах ідуть на більші ризики, але також платять менше. Усі три українські книжки я пропонував сам.
Розповідає про "перекладацьку кухню", неоднозначна думка про "нівелювання мови перекладної літератури":
- У першій версії намагаюсь зберегти всі особливості оригіналу. Коли перечитую переклад, перевіряю, чи та або інша деталь перекладу обґрунтована з погляду оригіналу. А читаючи вже втретє, вирішую всі питання виключно з погляду фінської мови, зважую, що фінська мова витримує і де її межі. Мені не до вподоби нівелювання мови перекладної літератури на зразок «так не можна сказати фінською». Проваджу подумки боротьбу з гімназистськими вчителями рідної мови та декотрими редакторами видавництв.
Дивно і сумно, що в Скандинавії, яка для нас є зразком якоїсь порядності в сенсі мінімальної корупції тощо, є такі проблеми:
На початку перекладацької роботи було корисно бути в спілці, але, на жаль, там, де гроші, там також деформації. Спілка давала державній ґрантовій комісії рекомендації щодо перекладацьких ґрантів, а з ними – рекомендаціями - відбувалися дивні махінації.
