Author Topic: Укрсучліт-ра  (Read 3189 times)

Observer

  • User
  • ***
  • Posts: 166
Укрсучліт-ра
« on: 23 June 2011, 07:29:59 »
Інтерв’ю Іздрика.

Quote
Якось ви дуже жалілися, що маєте читати багато рукописів…

Уже не читаю, бо журнал ніби перестав робити, а від редагування відмовляюся. Я раніше так підробляв. Зараз мені це трудно робити, бо мене страшно дратують наші молоді українські письменники. Вони мови не знають, не хочуть виписуватися, очевидно, нічого не читають, не здатні викласти найпростішої думки нормальним простим розповідним реченням… Тобто я редагувати сучасну літературу не можу через ту причину, що мені з’їдає страшно багато нервів. Мені хочеться викликати до хати всіх тих письменників, зняти з них штани, відшмагати й заставити вчити українську мову, починаючи десь із класу п’ятого.

Юрко Іздрик: Я живу на межі бідності й готуюся до старості  — "УНІАН"

SS.

  • Veteran
  • *****
  • Posts: 706
Re: Укрсучліт-ра
« Reply #1 on: 02 March 2020, 22:53:06 »
Підсумок літературного 2019 року від Ганни Улюри на ЛітАкценті.

Quote
Щонайменше п’ять десятків добрих книжок і мінімум десять – обов’язкових до прочитання. Згадайте ще такий рік, прошу.

Прозові книжки цього року показові страшенно саме в парах:

Марія Матіос, «Букова земля» і Катерина Бабкіна, «Мій дід танцював краще за всіх»;
Артем Чех, «Район Д» і Євгенія Кононенко, «Празька химера»;
Оксана Луцишина, «Іван і Феба»;
Ірена Карпа, «Добрі новини з Аральського моря» і Гаська Шиян, «За спиною»;
Марина Гримич, «Клавка» і Горіха Зерня, «Доця»;
Дністровий Анатолій, «Б-52» і Рафєєнко Володимир, «Мондеґрін».


Quote
Поступово, але досить швидко в сучукрліті змінилися пріоритетна позиція оповідача. Тепер у фаворі не Свідок, як було ще три-чотири роки тому, а Сучасник. Не зафіксувати щось важливе, що сталося під час твого життя, а жити в часи чогось важливого, що впливає на тебе. <...>

Констатую: цього року проза реально сучасна, вона зафіксована в теперішньому, поточному моменті, хай і проживає його на правах спогаду чи передбачення. Чужі досвіди стають такою собі «сліпою цяткою», яка дає оповідачу змогу концентруватися навколо власних уже переживань. <...>

Дуже прикметний і страшенно тривожний момент: така різка зміна Свідка на Сучасника відбувається зазвичай у культурі, яка вже пережила катастрофу, в, умовно кажучи, повоєнній прозі. У нас це сталося вже зараз. Не зарано?

В огляді також йдеться про видану поезію і нон-фікшн.

Quote
Поезія у нас співає, малює, танцює. І все більше зацікавлена в тому, щоб говорити по конкретного читача. Здається, всі свої три сотні споживачів наші поети уже знають поіменно.

Отже:
Quote
2019 рік був роком художньої прози. Якщо кожні два тижні в спільноті виникав черговий якийсь скандал (маємо ще час для парочки таких), то і кожні два тижні виходила в світ книжка, варта таких же буремних обговорень. Рік був важкий і важливий: не просто добрі твори, а ті, які матимуть вплив на сам спосіб писати фікційну прозу, це уже і зараз видно.