Т. Корагесан Бойл. Брудне озеро

[SS.]

Переклад ще, може, дещо недовичитаний, але давно обіцяний, тому виправлятиметься в процесі публікації.

[Л.Л.]

Шлях з міста до Брудного озера проходив через центр містечка, далі, по вузькій дорозі, повз новобудови і торгівельні квартали…

Торгівля – але торговельний, торговий (чергування о//і).

Єдиний острівець метрів за сто від берега був настільки спустошений і позбавлений рослинності, що можна було подумати, що його розбомбили літаки повітряних сил.

Може, якось схитруєте, щоб уникнути двох підряд зворотів на що?

у весь голос, хрипло горлати – російською во весь голос, а от українською на весь (на повен) голос.
 
А жаби там якісь аномальні – не квакають, не кумкають, не крекочуть, а бурмочуть. Це в автора так?

Відповідно до його індіанської назви, озеро колись вирізнялося чистою і прозорою водою.

Це речення наче вклеїли в контекст із підручника географії. Зробіть його невимушенішим. Щось на зразок:
Колись озеро вирізнялося чистою і прозорою водою, відповідаючи своїй індіанській назві.

[SS.]

Торгівля – але торговельний, торговий (чергування о//і).

Щоб ви знали, як я не люблю слово "торговельний" 

Єдиний острівець метрів за сто від берега був настільки спустошений і позбавлений рослинності, що можна було подумати, що його розбомбили літаки повітряних сил.

Може, якось схитруєте, щоб уникнути двох підряд зворотів на що?

Так, я бачив, але ще не мав нагоди над цим подумати. 

у весь голос, хрипло горлати – російською во весь голос, а от українською на весь (на повен) голос.

Згоден.
 

А жаби там якісь аномальні – не квакають, не кумкають, не крекочуть, а бурмочуть. Це в автора так?

У автора susurrous of frogs and crickets, йдеться про загальний шумовий фон, в якому міський хлопець навіть не хоче/може розрізняти такі різні звуки. Шукатиму кращий варіант.

Відповідно до його індіанської назви, озеро колись вирізнялося чистою і прозорою водою.

Це речення наче вклеїли в контекст із підручника географії. Зробіть його невимушенішим. Щось на зразок:
Колись озеро вирізнялося чистою і прозорою водою, відповідаючи своїй індіанській назві.

Дуже вчасно ви відреагували на цей матеріал 
Я обіцяв його викласти, хоча розумів, що він недороблений. Добре, що далі не ризикнув.

[Л.Л.]

Щоб ви знали, як я не люблю слово "торговельний" 

Жоден словник не фіксує форми торгівельний, у т. ч. й академічний. Лише торговельний.
До слова, це питання якось обговорювалося на форумі Словника.нет, який, на жаль, до цих пір «під замком». Але дещо у мене залишилося скопійоване:

Savo:
      «Ви все цілком правильно зрозуміли: "коли о або е стоять у відкритому складі, і при словозміні склад стає закритим, то ці голосні змінюються на і." Лиш до словозміни треба ще додати словотвір, як у цитаті, що наводите. У випадку торгівля – торговельний маємо справу саме з останнім. Коли аналізувати звуковий склад цих слів, то друге від першого відрізняється суфіксом -н- та ще вставним голосним е. Власне, цей е й робить попередній склад відкритим. Відтак з’являються підстави уживати в ньому голосний о. Чи можливий процес в обидва боки? А ви порівняйте, приміром, певність – певності, радість - радості. Невже спершу була форма родового відмінка з відкритим складом? Або візьміть вісь - осі, вівця - овець. Тут знову у початковій формі закритий склад, а при словозміні він стає відкритим, і відбувається чергування.
 
   Але чому ж тоді, справді,
   Покрівля — покрівельний,
   Будівля — будівельний,
   Купівля — купівельний?
   Між іншим, для вичерпного переліку утворень з такими кінцівками бракує тільки
   годівля — годівельний
   заготівля — заготівельний
   зимівля — зимівельний.
     Хай як дивно, та виходить, що в цих формах діє закон аналогії: коли похідне слово усупереч закону зберігає основу твірного. Іншого пояснення знайти не можу. Коли глянете у чинний правопис, то таких відхилень у чергуванні згаданих голосних, пов’язаних із дією аналогії, там на дві з половиною сторінки.
   Узагалі, я не витворюю мовних фактів, можу лиш інтерпретувати ті, що мова вже зафіксувала. Так-от, форми торгівельний не фіксує жодна з відомих мені лексикографічних праць – усюди торговельний. Випадковість? Недогляд? Русизм? Навряд. Приміром, словотворчий словник Сікорської у гаслі з торговельний указує на закономірне чергування о//і. Мені здається, що збереженню о в цьому прикметнику сприяє ще й зближення з формою торговий, яка збігається в значенні з аналізованим словом. Тим часом спробуйте зблизити зимівельний із зимовий чи заготівельний із готовий... Решта ж наведених прикладів тієї ж словотвірної моделі взагалі таких форм не витворює.
   Узагальнюючи все це: у слові торговельний цілком підставно писати о, хоча утворені за тою ж моделлю інші прикметники цього чергування не відображають, очевидно, піддавшись впливу аналогії.

Дуже вчасно ви відреагували на цей матеріал 
Я обіцяв його викласти, хоча розумів, що він недороблений. Добре, що далі не ризикнув.

Цілком пристойний матеріал. Я б навіть не сказала, що він "сирий".
Та редактор завжди знайде, до чого причепитися.

[SS.]

Жоден словник не фіксує форми торгівельний, у т. ч. й академічний. Лише торговельний.

Бачте, "торговельний" ріже вухо навіть не тому, що схоже на росіянізм, просто ріже і все . Але дотримуватимусь провопису.

Цілком пристойний матеріал. Я б навіть не сказала, що він "сирий".

Пристойний, але там ще є над чим подумати, а зараз не до нього. Вже з нового року викладу.

Та редактор завжди знайде, до чого причепитися.

Ну, це зрозуміло

[SS.]

Переклад щойно пообіцяли надрукувати у літературному журналі "Всесвіт". В №11-12 за 2011 рік. Купляємо журнал  і читаємо.

[chassettco]

F?licitations!   Чудовенясто!!!