Українська література у Європі

[Critic]

Іван Рябчій дає огляд перекладів українських авторів в Європі. У Франції, Хорватії, Білорусі, Болгарії, Угорщині... Якщо переклади укр класиків деінде можна знайти - тяжка спадщина радянських часів  , коли діяли міждержавні програми, то сучасних - катма.
Окрема тема: Ціна перекладу - скільки в Європі отримують за свою роботу перекладачі!

Глухоніма література

[SS.]

Говорить Андрій Курков: “Європейська асоціація письменників запропонувала десятьом літераторам, яких знають у всій Європі, щоб кожен з них порекомендував видавцям, які беруть участь у Франкфуртському книжковому ярмарку, назвати твори трьох письменників зі своєї країни, які на його думку, потрібно перекладати, щоб про них знали видавці та читачі в інших країнах. Я запропунував “Солодку Дарусю” Матіос, “Залишенець” Шкляра, “НепрОсті” Прохаська. Ці пропозиції будуть передані кожному видавництву під час виставки і публічно будуть оголошені, можливо, на третій чи четвертий день роботи ярмарки. Якщо видавці зацікавляться, то переклад, звичайно ж, буде їхнім коштом.

Зрозуміло, бізнес - є бізнес, видавці шукають новий товар. Може хоч так, варті перекладу наші книжки потраплять до іномовного читача, а найголовніше, додасться стимулів для вивчення української. А те, що Курков в такій десятці - це просто неймовірно.
 
Курков у Франкфурті порекомендував європейцям перекласти Матіос, Прохаська та Шкляра

[chassettco]

А якщо так добре обміркувати, то у нас би знайшлися кращі претендетни на переклад? Хіба не так?!

[Л.Л.]

А якщо так добре обміркувати, то у нас би знайшлися кращі претендетни на переклад? Хіба не так?!

Можливо. Але Матіос, на мою думку, увійшла туди цілком заслужено. Щоправда, мені здається, що для перекладу більше підійшов би її роман "Майже ніколи не навпаки", а не "Солодка Даруся".

[SS.]

А якщо так добре обміркувати, то у нас би знайшлися кращі претендетни на переклад? Хіба не так?!

А ви б кого запропонували? 

[Observer]

Вінграновського, наприклад. З живих - Валерія Шевчука, а хоч і Іваничука. Зробити бібліотеку укр історичного роману. 

[chassettco]

Я - теж за Валерія Шевчука, за Галину Пагутяк "Слуга з Добромиля", якщо Матіос-то хіба "Москалиця".

[SS.]

Зробити бібліотеку укр історичного роману.  

І "Меч Арія" Білика ще в тій бібліотеці видати  

[Observer]

Враження, що набирається критична маса цікавості до України і української літератури, яка, врешті, призведе до якогось видавничого вибуху.

Чи ви отримували пропозиції стосовно перекладу ваших творів на інші мови?
Нещодавно українські видавці побували у Норвегії, відвезли туди нові видання, мали зустрічі з фахівцями, і почули від них таке: українська література нам цікава, але немає фахових перекладачів на скандинавські мови, якби ж то спочатку перекласти ці книжки російською... Смішна ситуація. Але, як кажуть у Львові, все так не буде. Я, до речі, маю нагороду від фонду OpenUkraine - грант для перекладача роману "Тамдевін" будь-якою мовою світу. Але ж мало книжку перекласти, треба щоб якесь видавництво захотіло ту книжку видати.

Галина Вдовиченко: “Гармонія та самореалізація. У цих двох словах – уся повнота життя...”  — Час i Подiї. — номер #2010-52 (12/29/2010)

[Critic]

- Не тільки ти перекладаєш когось, перекладають досить активно й тебе – німецькою, польською російською мовами. Ти можеш порадити початківцям чи менш успішним у цьому сенсі літераторам, що їм робити, аби їх теж почали перекладати? Якось писати по-особливому, тусуватися в правильних колах?
- Навіть не знаю. У мене завжди було так, що мене перекладачі знаходили. Як – я навіть і не знаю. Зненацька отримувала мейл, що я, така-то перекладачка хотіла б перекласти Вашу книжку…

- Тобто готових рецептів ти не маєш?
- Це – просто контакт текстів. Так само й я. Читаєш текст, який тобі подобається, у тебе виникає бажання його перекласти. Так завжди було. Інколи доходило до смішного, коли, приміром, німецькою мене перекладала перекладачка, яка не знає української. Вона зустріла вже російський переклад моєї книжки. Потім вона була страшенно здивована, що в оригіналі ця книжка була написана українською мовою. Але перекладачка (Аня Лютер, – ZAXID.NET) була дуже доброю, а відповідно й переклад («Sammlung der Leidenschaften», – ZAXID.NET) вдався. Я тоді контактувала з нею, маючи стипендію в Берліні. Аналогічно сталося і з американською перекладачкою, яка добре знає польську, російську, але слабо – українську. Ми теж зустрічалися й так виникли товариські контакти.

Перекладачки хоча б дізналися, що існує така мова/країна.

Наталка Сняданко: жіноча проза – це комплексніший, об’ємніший світ, як у 3D  — Культура.NET. — 15.04.2011

[SS.]

"Зачинилося ще одне вікно в англомовний світ." повідомляє Лев Грицюк:

Днями з’явилася сумна звістка про кінець чудової книжкової серії «Writings from an Unbound Europe». Вона існувала з 1993 року. Це була єдина більш-менш актуальна книжкова серія англійською мовою, присвячена перекладній сучасній літературі з колишніх комуністичних країн Центрально-Східної Європи.

 2005 року в цій серії окремою книжкою вийшла «Перверзія» Юрія Андруховича, а повість «Я, Мілена» Оксани Забужко ввійшла до антології жіночої прози «Третій берег» (The Third Shore: Women's Fiction from East Central Europe). 1996 року в цій серії вийшла книжка «Пельце і Пентамерон» Володимира Діброви.

[SS.]

Цікавий творчий тандем:

АНДРІЙ АНТОНОВСЬКИЙ (Хмельницький, 1973) разом з американсько-каталонською перекладачкою КАТАЛІНОЮ ДЖІРОНА (Буенос-Айрес, 1967) починаючи з 2002 року утворюють творчий тандем, перекладаючи каталонською мовою твори класиків та сучасних українських авторів серед яких варто згадати переклади віршів Тараса Шевченко, Левка Боровиковського, Івана Франка та Лесі Українки, також Павла Тичину з збіркою «Замість сонетів і октав», Богдана — Ігоря Антонича з книгою поезій «Ротації», поезії Михайля Семенка, Ліни Костенко, Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Галини Крук, Юрія Завадського, п’єсу Леся Подерв’янського «Казка про ріпку», а також з російської перекладали на каталонську вірші В. Хлєбнікова та Олексія Кручьоних. З каталонської на українську переклали твори сучасних каталонських поетів як: Естер Шарґай, Енрік Казасес, Бланка Люм Відаль та Карлес Ак Мор, Тоні Клапес, Монтсеррат Абельо, Понс Понс, Блай Бонет, Анна Аґілар Амат, Нурія Мартінес Верніс, Франсеск Джелонк, Бенет Росель та інших.

ЕНРІК КАЗАСЕС. Вибрані поезі  — Всесвіт. — 2011. — № 1-2.

[SS.]

На які мови перекладені українські твори?
– Протягом нашої діяльності нам вдалось профінансувати понад 12 перекладів сучасних українських книжок, які вийшли друком у Польщі, Франції, Болгарії, Росії, Боснії, Чехії (це твори Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Юрія Винничука, Євгенії Кононенко, Марії Матіос, Любка Дереша). За участю авторів проведено презентації перекладених книг у Москві, Парижі та Варшаві. З одного боку, це і не так багато, а з іншого, ми були першими, хто запустив таку програму, і на сьогодні у сфері надання фінансування на переклади залишаємось єдиними. Такі проекти мають величезне іміджеве значення для України. Сучасна українська література – це найкращий голос України сьогодні за кордоном.

– Програма «Книжковий фонд» – це лише гранти на переклади? Чи вона розглядається ширше?
Ні, це не лише гранти на переклади. У рамках цієї програми ми підтримали ряд заходів. Це, наприклад, проведення перекладацької майстерні у Львові для молодих перекладачів з Німеччини, які перекладають з української мови на німецьку. Це дало змогу їм вдосконалити свою майстерність в україномовному середовищі, зустрітись з українськими письменниками, познайомитись з їх творчістю. Вони працювали над перекладом книги Отара Довженка «Квітослава», що вийшла друком і була презентована в Німеччині.

Чи надовго у Яценюка вистачить грошей... Чи бажання.


Терезія Яценюк: «Сучасна українська література – це найкращий голос України за кордоном»  — Друг Читача. —