Перекладацький форум > Українська мова: правила, приклади...

Українська мова в Україні

<< < (2/3) > >>

SS.:
Такий собі мовний конфуз в Конституційному суді. Після того, як суддя перейшов на рос мову, українська журналістка поставила запитання англійською. Правда в різних виданнях дещо різіний коментар.
Українська правда (КС ДОЗВОЛИВ У ШКОЛАХ РОСІЙСЬКУ МОВУ) почула "Mister Stryzhak, why do you speak Russian in the Constitutional Court of Ukraine?", а Главред (Як Стрижака «послали» в Росію) "What do you … in russian language in ukrainian scool?"

І то, важко уявити таку ситуацію в іншій країні.   

Л.Л.:
“Якщо ми хочемо бути вільними й незалежними, маємо дбати про консолідацію нації, бо тільки спільними зусиллями можна забезпечити свободу та незалежність. А що перш за все консолідує націю? Національна самосвідомість і мова.  <…> Для цього потрібно всіма силами чинити опір насильницькій русифікації та асиміляції. Знаменитий Макіавеллі мудро сказав: «Жоден народ не загинув від меча, але багато їх загинуло від асиміляції».”
Це цитата зі статті про державну двомовність, щоправда, йдеться в ній не про українську, а про білоруську мову. Відомий білоруський поет і перекладач Ніл Гілевич розмірковує про наслідки мовної політики в Білорусії, застерігаючи нас, українців, від повторення подібних помилок.

Л.Л.:
На споконвічну тему – про співіснування та взаємовплив двох культур загалом і мовне питання зокрема – розмірковує у газеті «День» легендарний Іван Дзюба («Володіти можна своїм, любити можна інше»):
«На щастя для нас (і на нещастя для недругів «галичанства»), українська мова, незважаючи на сторіччя переслідувань і прямих заборон (друкарства, газет, шкіл), незважаючи на всі знущання над нею, незважаючи на обмеженість її функціонування й нині в глибоко зрусифікованій Україні, де її статус «державної» відверто фіктивний, — жила і розвивалася. Звичайно ж, вона поступається російській, що ніколи не знала утисків і обмежень, що обслуговувала й обслуговує життя величезної держави, — поступається в масштабах функціонування, у швидкості засвоєння міжнародної лексики, в обслуговуванні спеціальних технологічних сфер, у винахідливості міських арго і, звичайно ж, у багатстві блатної «фені». Але нітрохи не поступається в можливостях вираження всіх нюансів гідної людської думки, вигинів душевного життя, висот духовних поривань, сили пристрастей. Тут резерви наших мов цілком порівнянні».

Побіжно згадує п. Дзюба і про українські переклади:
«До речі, деякі твори перекладені українською раніше, ніж російською. Ось свіжий приклад: щойно видавництво «Дух і літера» видрукувало перший том підготовленого французькими філософами «Європейського словника філософій. Лексикону неперекладностей»— лексико-семантичний аналіз категорій, які не піддаються або важко піддаються адекватному перекладові. Зауважте: це перший в Європі переклад праці французьких філософів! А ви кажете...»

Дискусія на цю тему у «Дні» триватиме…

SS.:

--- Quote ---«Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей»
--- End quote ---
Словник із категорії must have. Супер, що таке перекладається і виходить друком.

Observer:
Трохи детальніше: «Лексикон неперекладностей» — не просто довідник…. Дроздовський в своєму стилі  :).

Navigation

[0] Message Index

[#] Next page

[*] Previous page