Recent Posts

1

Художній переклад / Re: Літературна премія ім. Григорія Кочура

« Last post by SS. on 15 December 2022, 17:42:32 »

З часом адреси змінюються, посилання перестають працювати, тож скопіюю сюди інфу про нагородження 2022 року:

Визначено лауреата премії імені Григорія Кочура в 2022 році
26.10.2022

26 жовтня 2022 року відбулось засідання Комітету з присудження премії імені Григорія Кочура.

Члени Комітету досконально ознайомившись з усіма творами поданими до Держмистецтв на отримання премії, шляхом відкритого голосування, одноголосно визначили цьогорічним переможцем Валерія Кикотя.

Вказаний автор отримує премію за книгу «Американська поезія в перекладах Валерія Кикотя».

У свою чергу члени Комітету також високо відзначили і другу книгу подану автором на отримання премії – наукову монографію «Образна матриця та переклад поезії».

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти (Держмистецтв)

2

Світ про Україну та українців / Re: японці про Україну

« Last post by SS. on 07 April 2022, 23:17:30 »

Нарешті і Японії дісталася новина, що є така країна Україна в якій державною мовою є місцева, українська, мова, якою в ній названі поселення, включно зі столицею. Отже вирішено називати  Київ 'kiiu'  замість колишнього російського 'kiefu'.

The capital of Ukraine will be referred to on official Japanese documents as kiiu not kiefu, to more accurately reflect its pronunciation in the Ukrainian language, Japan's Foreign Ministry says.

Шкода, що це стало можливим такою ціною для України

The change in Kyiv's Japanese spelling, which is in line with the position expressed by the Ukrainian government, comes as the Japanese government has been extensively considering ways to show further support and solidarity with the war-torn country.

Continued Russian aggression in Ukraine has prompted many English-language media outlets to switch from the Russian-derived spelling of "Kiev" to the Ukrainian Cyrillic-based spelling of "Kyiv."

Для США свого часу вистачило звернення громадян:

Following an online campaign launched by the Ukrainian government in 2018, the United States Board on Geographic Names voted unanimously in June 2019 to only recognize "Kyiv" as the official spelling of the Ukrainian capital within the U.S. government.

Japan's Defense Ministry has already begun using the revised spelling in its documents, while the Foreign Ministry has been heading in the same direction based on feedback from Ukraine.

The Japanese government will eventually enforce kiiu, written in Japanese characters called katakana, as the official spelling across all ministries and agencies.

Важливо, що японці не обмежуються Києвом, обіцяють українізувати і решту української географії:

Names of other locations in Ukraine will also have their spellings changed to reflect their pronunciation in the Ukrainian language, the Foreign Ministry said.

For the Japanese government to officially make the name changes, it will first need to amend a law that stipulates the names and locations of overseas diplomatic missions.

The ministry plans to submit the necessary amendment to the next Diet session at the earliest.

Ukrainian capital to be officially referred to as 'kiiu' in Japanese
 – Apr. 2, 2022.

3

Різне / Працевлаштування

« Last post by SS. on 14 March 2022, 14:13:41 »

Читаєш такий заголовок і думаєш: "Ех, але ж і я міг би податися..." 

European Commission Searches for New Chief Interpreter

В контора там солідна

the SCIC is the world’s largest interpreting service with (at the time) 560 interpreters on staff, supported by an additional 3,000 freelance interpreters.

Але дзуськи, навіть захотів би, але не проф якості тут найголовніші

the EC was specifically looking for a woman to be its new interpretation chief as the proportion of female general managers was at 38% as of October 2019 — which is below the 40% target set by former EC President Jean-Claude Juncker, who left the post in 2019.

Такий приклад (позитивної ?) дискримінації дає ціла Європейська Комісія  

European Commission Searches for New Chief Interpreter

4

Художній переклад / Літературна премія ім. Ars translationis ім. Миколи Лукаша

« Last post by SS. on 24 January 2022, 16:38:52 »

Що відомо про лауреата 2020 року Віктора Мотрука

закарпатець – доцент кафедри полікультурної освіти та перекладу факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету

Віктор Мотрук працює в УжНУ з 1982 року. Має понад 70 наукових праць. Окрім французької, добре володіє німецькою, чеською, сербсько-хорватською, польською, російською. Як науковець брав участь у багатьох міжнародних науковопрактичних конференціях. Читав лекційний курс із давньої та сучасної української літератури на філологічному факультеті університету в м. Пуатьє (Західна Франція).

В. Мотрук – автор методичних розробок, посібника «Франція і французи» (французькою мовою) та навчального французько-українського словника з хімії, рекомендованих Міністерством освіти і науки України. Французькій мові й культурі присвятив не одне десятиліття. Серед здобутків пана Мотрука — переклад віршів поетів із краю Овернь, книжки поезій у прозі філософського змісту «Магнітне поле» одного з найкращих франкомовних поетів ХХ ст. Ж.-Л. Годо, оповідань та новел П. Ленара, Ш. Кро, К. Гранже, Е. Базена, Шарля Азнавура, Моріса Леблана, Ірен Неміровскі, публіцистичного твору одного з авторів «Загальної декларації прав людини, політика, правозахисника і письменника» С. Есселя «Обурюйтесь!», філософських есе соратника Ж.-П. Сартра Ж.- П. Бару і знавця творчості А. Камю Л. Марена «Сартр, Камю: погляд із ХХІ ст. на трактування проблеми насильства/ненасильства»

Доцент УжНУ став лавреатом премії «Ars Translationis» імені Миколи Лукаша

5

Перекладацькі ресурси: книжки, словники, лінки... / Re: Словники української мови on-line

« Last post by SS. on 24 May 2021, 07:39:17 »

Горох — це онлайн-бібліотека, в якій зібрані найбільш корисні словники української мови.

А саме:

1. Тлумачний словник: містить тлумачення для 246 тис. слів. До багатьох з них підібрані приклади вживання, що найкраще ілюструють значення потрібного слова.
2. Орфографічний словник: представлені словоформи для близько 441 тис. словникових статей. Самих словоформ — 6.3 млн.
3. Фонетичний словник — єдиний і відповідно найбільший словник транскрипцій у мережі. Відбиває звуковий склад мови у більш ніж 330 тис. словникових статей. Також не секрет, що словник римувань реалізований саме на цій базі.
4. Словник римувань — це найбільший в мережі словник римованих слів. Визначено 300 тис. клаузул для близько 3 млн слів. Слова відсортовані за частотою вживання.
5. Словник синонімів нараховує 109 тис. синонімічних груп, що разом охоплюють близько 400 тис. слів.
6. Словник перекладів вміщає 370 тис. українсько-англійських та 620 тис. українсько-російських перекладів.
7. Частотний словник збудований на основі корпусу з 260 млн слів.
8. Етимологічний словник складається з 26 тис. словникових статей.
9. Фразеологічний словник містить тлумачення та приклади вживання для найуживаніших 26 тис. фразеологізмів.
10. Словник афіксальних морфем подає 817 афіксальних морфем (145 префіксальних та 672 суфіксальних), які функціонують у складі понад 130 тис. простих слів сучасної української літературної мови.

Наша місія — це створити можливість для всебічного та зручного дослідження української мови.

6

Світ про Україну та українців / Україна в кіно

« Last post by SS. on 24 January 2021, 14:15:11 »

«На Netflix вийшов перший повнометражний фільм одночасно із українським дубляжем і з субтитрами – «Outside the Wire». І навіть події фільму відбуваються в нашій країні.»

Про це, як майже про своє досягнення, повідомив цілий міністр культури, сподіваюсь, що він сам те сміття не бачив.

2036 рік, Krasny, тобто, Красні, підтримувані Москвою, очолювані воєнним злочинцем, «the Terror of the Balkans», на ім’я Victor Koval, хочуть повернути Україну до Росії. Спротив їм чомусь (без пояснень) чинить не уряд, не урядове військо, а Resistance – ополчення, яке захищає незалежність України (They're a militia set up to defend the independence of the Ukraine.) Також, фактично за Україну, воює американська миротворча місія.

DMZ – це демілітаризована зона, яка доля решти країни невідомо. На екрані Україна виглядає Балканами, як їх показують вже 20-ть років – руїни, сміття, бруд, насильство, замурзані діти, але часом герой їде чудовою дорогою (мабуть від великого будівництва залишилась    )  Мова, якою розмовляють українці, більше схожа на українську, ніж в чисто американських стрічках, хоча важко уявляю українця на ім’я Varyk Oshlak. Це кіно знімали в Угорщині, а не в Україні, як можна подумати з посту міністра.

Чудово звучить Банк Dnipro Investment розташований на Passazryski street.   
Зрозуміло, що події в Україні кіношного 2036-го прямо перегукуються з сучасністю. Аж до просування сучасної кремлівської пропаганди.

01:20:40,958 --> 01:20:43,500
Russia wants its former territories back.
Росія хоче повернути свої колишні території.

1026
01:20:43,583 --> 01:20:48,083
The US wants to destabilize Russia by extending conflict in those countries.
США хоче дестабілізувати Росію, поглиблюючи конфлікти в цих країнах.

Висновок: "Потрібно знищити США і в світі запанує мир."

В кіно це каже очільниця  проукраїнського Resistance, а мені чується оте все кодло з російського ТБ, яке вже 7 років верещить, що американці організували Майдан проти Росії.

То може саме тому фільм випускається з українським дубляжем і з субтитрами. Щоб на емоційному рівні закріплювати цю ідею. Ще й в Угорщині знімали. Цікаво би дізнатися за чиї гроші це знімалося.

Спитав би у пана міністра, чи це справді та увага, якої ми маємо прагнути і якою пишатися.? Чи такими ми хочемо, щоб нас уявляв світ? Чи не варто було би міністру прокоментувати антиукраїнську частину фільму.

Але жодного спойлера, бо ж, зрозуміло, для американців кіно не про Україну, це просто і досі незрозуміла для цільової аудиторії територія не якій можна розгортати найнеймовірніші примітивні сюжети.

Про тупий переклад  назви (мабуть передраний з російського перекладу) «Смертельна зона», з якої виходить, що Україна і є цією зоною, мовчу.

facebook, 21.04.21

7

Штучний інтелект, він же Artificial Intelligence (AI) / (машинний) синхронний переклад

« Last post by SS. on 23 January 2021, 22:26:04 »

В суспільстві, отже, і у клієнта, існує впевненість, що вже зовсім скоро буде створено пристрої для усного безлюдного перекладу. Бо, начебто, етап письмового машинного вже успішно пройдено.

In recent years, giant steps have been made in translation software. Just think how often you use Google Translate.

Більше того, виявляється вже створена технологія, яка забезпечує послідовний переклад.

Хоча, виявляється, не все так добре: переклад виконується лише в паузах, що затримує нормальний темп розмови. Тобто проблему машинного усного послідовного перекладу вже вирішено, залишилися лише такі незручності.  

The Consortium for the Promotion of Advanced Multilingual Translation Technology has already developed sequential interpretation technology. This is already available, but it has its drawbacks. Sequential interpretation technology only translates what the speaker says when he or she stops speaking. This hinders the flow of a conversation and makes for a frustrating experience, as the speaker has to stop and wait for the software to translate what’s he or she has just said.

І це лише додало розробникам завзяття! Тож, синхроністи, вас попередили, не кажіть потім, що не знали!

That’s why the consortium wants to go a step further and develop simultaneous interpretation technology. The new technology will be able to translate what the speaker at the same speed that he says it, without interrupting the flow of the conversation. This will make interpretation faster and smoother.

А ось це якраз найвірогідніше з усього тут сказаного: кожен голос має свої фізичні характеристики і окремі голоси можна виокремити. Але як вони збираються навчити програму зрозуміти хто на чию репліку відповідає. Але то таке.

In addition to translating what someone says at the same speed that they say it, the consortium is hoping to use voice recognition technology to track what someone is saying, even when there is background noise. This will come in very handy on factory tours, at exhibitions and at sightseeing spots. And the new technology is also expected to be able to recognize and interpret each voice individually in situations in which people talk all at once, such as a lively panel discussion.

Особисто я не ставлю під сумнів технологічний розвиток і впевнений, що такі технології буде створено. Але дуже-дуже нескоро і рожевий оптимізм автора цієї замітки пояснюю лише браком кваліфікації.

Consortium to develop simultaneous interpretation software – Japan Today. – Sep. 25, 2020.

8

Практична допомога / Re: ТРУДОВА УГОДА на надання послуг перекладу....

« Last post by Observer on 16 December 2020, 23:27:56 »

Зразки договорів на переклад літературних творів від LITCENTR.

© Документи розроблено Ініціативною групою «Перекладачі в дії» разом з Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності НАПрН України, тож все солідно. Навіть, якщо замовник наполягатиме на своєму варіанті Договору, з цього матеріалу можна побачити на що варто звертати увагу.

9

Українська мова: правила, приклади... / Re: Промовисті імена та прізвища

« Last post by Observer on 16 December 2020, 23:16:19 »

 Злий Леонід.

В 2017-му цей чоловік працював прокурором Одеської місцевої прокуратури №1!

Прокурор Злий. Але ж не до сміху. 

10

Перекладацькі ресурси: книжки, словники, лінки... / Міжнародні перекладацькі організації

« Last post by SS. on 16 December 2020, 22:48:59 »

Європейська Рада Асоціацій перекладачів-"художників" України там (ще) немає...

CEATL is an international non-profit association (AISBL) under Belgian law, officially created in 1993 as a platform where literary translators’ associations from different European countries could exchange views and information, and join forces to improve status and working conditions of literary translators. Set up by 10 founder members, CEATL now has about 35 member associations from 30 countries across Europe, representing some 10,000 individual authors. In recent years several associations from former Eastern Europe have joined us, as has the Turkish association ?evbir, and CEATL will continue to encourage associations in the new EU member states and in EU neighbouring countries to become members.