"Жінки-перекладачі, які вирізняються особливою балакучістю, винайшли новий вид усного перекладу, - випереджувальний".
Що можна розповісти про життя перекладача? Сидимо собі тихесенько, працюємо, копирсаємось у книжках у пошуках невідомих імен і реалій, видивляємося слова у словниках. Щасливе життя, в якому немає подій.
Котляревський переспівав Вергілієву «Енеїду». А от, ще до Котляревського, Вергілієві «Буколіки» брався перекласти український письменник ХVІІІ ст., уродженець Чернігівщини Опанас Лобисевич, аргументуючи свій намір тим, що «запах думок», висловлених рідною мовою, «єсть найсладчайший». Ось цей «запах думок», те, що торкається серця, я всіляко намагався передати у сучасному перекладі.
