Оутс Д.К. Сексуальне дотикання

назад, до Списку перекладів

© Сергій Снігур, переклад українською, 2012.
© J.C. Oats. Bad Touch, 1993. (AGNI N38, 1993)

 

 

переклад шукає видавця

 

Джойс Керрол Оутс

Сексуальне дотикання

 

В тому, що задумали зробити з Нел Райдер її обвинувачі, не було і крихти оригінальності. Саме це їй найбільше і дошкуляло.

В містечку Іст Оракл, що в штаті Мічиган, оригінальних думок було мало, може й жодної не було. Теорія Нел полягала в тому, що мешканці таких суто американських містечок ревниво вивчають засоби масової інформації – журнал «Піпл»[1], декілька місцевих газет, доступні за передплатою шістдесят кабельних телевізійних каналів – для того, щоби дізнатися, що там замишляють їхні співгромадяни, і покидають це заняття замислені і повні підозр, чи не було там порнографічних зображень, непристойних «реперських» пісеньок, історій про побиття дружин, кровозмішення, хоч-якого дитячого насилля в інших частинах країни (чому не тут?) – що очікують на викриття?

Іст Оракл, містечко з менш ніж двадцятитисячним населенням, в самій глибинці Мічигану, занепадало. Нел не уявляла, хто б це за таке взявся, але, якби ви, скажімо, мали б накреслити паралелограм, трьома вершинами якого були б Ґренд Репідз, Беттл Ґрік і Ленсінґ, то четвертою став би Іст Оракл. Давно проминула «доба буму» 1960-х років – вираз «доба буму» з тугою вживали тут і досі – зараз настав час спаду і населення місцевості скорочувалося. Нел казала друзям, що вона буквально відчувала, як місто щодня зменшується: «Це як плавуча крижина, що тане. Незабаром тільки я тут і залишуся. Не буде кому купити мій будинок».

Друзі Нел Райдер, котрі її любили, але яких вона часто збивала з пантелику і дратувала, схоже ніколи не намагалися накреслити пропонований паралелограм, тому що вони поняття не мали звідки вона їм телефонувала в непередбачувані вранішні або нічні години . (Нел прокидалася вдосвіта. А згодом страждала на безсоння.) Всі вони мешкали на узбережжі – Східному або Західному. Для таких американців посередині нічого не існує. Пролітаючи над безмежними просторами Середнього Заходу, вони помічають лише прикру тривалість польоту – щоб там не було внизу, а воно таки чималеньке. Справді, чималеньке! Якось грудневої ледачої ночі, через сімнадцять місяців потому як вона переїхала до своєї сільської оселі поза межами Іст Оракл, яка була першою, і схоже останньою, нерухомою власністю, що нею Нел Райдер колись володіла, Нел, прихопивши пляшку солодкого каліфорнійського вина, залізла в ліжко, спорудила із постільної білизни такий-сякий намет (щоб заховатися від мух – навіть взимку в цьому старому будинку дошкуляли мухи), і почала дзвонити, у висхідному порядку емоційної важливості, тим із своїх друзів, хто знімав слухавку, і о четвертій ранку закінчила Ґілом Полаком в Берклі, – Ґілом, великим втраченим коханням життя Нел Райдер, кого вона не бачила вживу – Господи, чи вже минуло два роки? – жартуючи про Іст Оракл і на дотичні теми, підкреслено сторонні, гідні аби лише розважитися. Нел розказала Ґілу, що центр Іст Оракла так обезлюднів, що по головній вулиці часто вештаються койоти і лосі. Вона розказала Ґілу, що улюблений текст для наліпки на автомобільні бампери тут – ЦЕЙ ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ ОХОРОНЯЄ СМІТ І ВЕССОН[2]. Вона розказала Ґілу, що в штаті вийшов новий закон відповідно до якого будь-який дорослий на посаді з владою – лікар, медична сестра, священик, вчитель – можуть бути звинувачені у спробі розбещення дитини за єдине сексуальне дотикання, тобто поганий доторк, до сідниць, стегон, грудей, фактично до будь якої частини тіла дитини; щойно в Гемтремці за «букет» таких звинувачень засудили до сорока років в’язниці тренера хлопчиків з гімнастики. Вона сказала Ґілу, що: «Якби Паскаль жив тут, він написав би: «Вічна тиша цього безмежного простору справді лякає мене»[3].


(Далі буде)

--------------------------------------------

[1] People Magazine – популярний американський журнал, який розповідає про життя знаменитостей і друкує розважальні оповідання. (Тут і далі примітки перекладача).

[2] Smith & Wesson – популярний американський виробник вогнепальної зброї,.засновники компанії - Г. Сміт і Д. Вессон.

[3] "The eternal silence of these infinite spaces terrifies me," said Pascal in the Pensées.( Блез Паскаль. «Думки»)

 

Якщо ця некомерційна публікація порушує права правовласників, повідомте про це адміністрацію сайту. У такому випадку стаття буде знята.

In case this non-commercial publication somehow violates your rights, please advise the site administration - the material will be removed.

обговорити на Перекладацькому форумі