літературна премія ім. М.Рильського
Щорічна премія імені Максима Рильського за кращий художній переклад заснована Постановою Ради Міністрів УРСР 1972 року.
«Премія імені Максима Рильського присуджується за кращі художні переклади українською мовою творів письменників народів СРСР, братніх соціалістичних країн і прогресивних авторів капіталістичних країн, а також за переклади мовами народів світу творів української літератури, які сприяють дальшому зміцненню інтернаціональних зв’язків української радянської літератури, вихованню трудящих у дусі пролетарського інтернаціоналізму і дружби народів.
Пропозиції приймаються до 20 грудня, рішення приймається 19 березня, в день народження М.Рильського.
Лауреатам будуть вручатися диплом, нагрудний знак з зображенням поета, а також грошова премія в розмірі 1000 карбованців.»
(Літературна Україна. – № 28. – 7 квітня 1972 р.)
присуджено в 1973 р. (за 1972)
Перший лауреат Микола ТЕРЕЩЕНКО (1898–1966) — «за переклади на українську мову творів О.Пушкіна, М.Лермонтова, М.Некрасова, В.Маяковського, Дем’яна Бєдного, Янки Купали, М.-А.Мукумі, а також віршів, вміщених у двотомній антології «Сузір’я французької поезії» та віршів Ежена Потьє, надрукованих у збірнику «Паризька комуна» (Посмертно)».
1974 р.
Болгарський поет Димитр МЕТОДІЄВ (1922–1995) — «за художній переклад «Кобзаря» Т.Г.Шевченка болгарською мовою».
1975 р.
Степан КОВГАНЮК (1902–1982) — «за високохудожні переклади українською мовою творів видатного російського радянського письменника М.О.Шолохова «Тихий Дон», «Піднята цілина», «Вони воювали за Батьківщину», «Доля людини» та праці з теорії і практики перекладу».
1976 р.
Дмитро БІЛОУС (1920–2004) — «за переклади на українську мову кращих творів болгарської поезії, що увійшли до двотомної «Антології болгарської поезії» (Видавництво «Дніпро»)».
1977 р.
Василь МИСИК (1907–1983) — «за переклади на українську мову творів видатних поетів світу Бернса, Байрона, Гете, Шеллі, Кітса, Уїтмена, Рудакі, Нізамі, Гафіза, Джамі та інших, вміщених у книгах «Чорнотроп», «Берег» та «Вибране».
1978 р.
Євген ДРОБ’ЯЗКО (1898–1980) — «за переклад на українську мову «Божественної Комедiї» Данте Алігієрі».
1979 р.
Борис Тен (Микола Хомичевський) (1897–1983) — «за переклади із старогрецької мови «Одісеї» та «Іліади» Гомера («Дніпро», 1968 р., 1978 р.)».
1980 р.
Діодор БОБИР (1907–1980) — «за переклади на українську мову повісті Расула Гамзатова «Мій Дагестан» («Дніпро», 1978) та збірки поезій Расула Гамзатова «Сонети. Вірші» («Радянський письменник», 1979) (Посмертно)».
1981 р.
Майя КАШЕЛЬ (1930–1987) — «за переклади на українську мову творів письменників В’єтнаму Нам Као «Очі», Доан Зоя «В джунглях Півдня», То Хиу «Прислів’я та приказки», «Мами немає вдома», «Як лев собі друзів обирав».
1982 р.
1983 р.
1984 р.
Аббас Абдулла (Аджалов Аббас Абдуллаогли (Acaloǧlu Abbas Abdulla Оǧlu) (1940–2019) — «за переклади на азербайджанську мову творів І.Котляревського, Т.Шевченка, Лесі Українки, Максима Рильського та ряду сучасних українських письменників»;
Абрам КАЦНЕЛЬСОН (1914–2003) — «за переклади на українську мову творів літератур народів СРСР, зокрема за збірку перекладів «З єврейської радянської поезії» («Дніпро», 1983 р.)».
1985 р.
Дмитро ПАВЛИЧКО (1929–2023) — «за переклади творів Хосе Марті, Христо Ботєва, Николи Вапцарова та антології «Світовий сонет».
1986 р.
Aндрій СОДОМОРА (нар. 1937 р.) — «за переклади творів античних поетів Горація, Овідія, Катулла».
1987 р.
Рауль ЧІЛАЧАВА (нар. 1948 р.) — «за переклади на грузинську мову творів Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри та сучасних українських радянських поетів».
1988 р.
Микола ЛУКАШ (1919–1988) — «за переклади українською мовою «Фауста» Й.-В. Гете, «Декамерона» Дж. Боккаччо, «Трагедії людини» І.Мадача, п’єс Лопе де Вега, поезій Г.Аполлінера, Ф.-Г. Лорки, Ф.Шіллера, Р.Бернса та ряду інших творів класичної і сучасної зарубіжної літератури».
1989 р.
Григорій КОЧУР (1908–1994) — «за переклад українською мовою творів світової поезії до авторської антології «Відлуння» («Дніпро», 1969), переклади поезій П.Верлена, П.Безруча, Л.Новомеського, Т.Волькера, Дж.Леопарді в серії «Перлини світової лірики» («Дніпро», 1968–1988), переклад «Гамлета» В.Шекспіра («Дніпро», 1964; «Молодь», 1969)».
1990 р.
Дмитро ПАЛАМАРЧУК (1914–1998) — за «переклади творів В.Шекспіра, Ф.Петрарки, А.Франса, Г.Флобера, Стендаля, О.де Бальзака, Г.Уелса та інших класиків європейської літератури, плідну працю на ниві збагачення скарбниці національної культури, духовного єднання народів».
1991 р.
Юрій ЛІСНЯК (1929–1995) — «за інтерпретацію українською мовою романів Г.Манна «Молоді літа короля Генріха IV» («Дніпро», 1981), «Літа зрілості короля Генріха IV» («Дніпро», 1985), Г.Мелвілла «Мобі Дік» («Дніпро», 1984), О. де Бальзака «Шагренева шкіра» («Дніпро», 1984)».
Починаючи з 1990-х років, премія присуджується за «найвищі досягнення в галузі перекладу українською мовою творів світової літератури, що збагачують скарбницю національної культури, сприяють її активнішому інтегруванню в загально-людський духовний процес».
1992 р.
Євген ПОПОВИЧ (1930–2007) — «за переклади Г.Є.Лессінга, Г.Гейне, Й.-В.Гете, Е.Т.А.Гофмана, Е.М.Ремарка, Г.Белля, «Доктор Фаустус» Т.Манна («Дніпро», 1990), «Гра в бісер» Г.Гессе («Дніпро», 1978)».
1993 р.
Віль ГРИМИЧ (1925–2016) — «за талановиті інтерпретації творів багатьох митців слов’янського світу: Ц.Космача, А.Інголича, Б.Нушича, Й.Несвадби, Р.Яшика, М.Пашека»;
Йосип КОБІВ (1910–2001) — «за переклади творів Плутарха «Порівняльні життєписи» та Платона «Федон».
1994 р.
Ігор КАЧУРОВСЬКИЙ (1918–2013) — «за численні переклади майстра пера з іспанської та латиноамериканської, французької, італійської, німецької, китайської поетичної класики, вміщені в антологіях та збірниках останніх років»;
Олекса СИНИЧЕНКО (нар. 1931 р.) — «за переклади творів І.Чавчавадзе, К.Гамсахурдіа, Н.Думбадзе, К.Лордкіпанідзе (з грузинської), Л.Фейхтвангера, Б.Плюндри, Е.Паніца (з німецької)»;
Дмитро ЧЕРЕДНИЧЕНКО (1935-2021) — за переклад поеми класика литовської літератури «Літа» та впорядкування антології литовської поезії українською мовою («Дніпро», 1985)».
Ольга СЕНЮК (1929–2019) — за переклад ???.
1995 р.
Леонтій КИР (КИР’ЯКОВ) (1919–2008) — за переклади румейською мовою «Слова о полку Ігоревім» і творів Т.Шевченка.
1996 р.
Дмитро АНДРУХІВ (1934–2009) — «за переклади зі слов’янських мов творів Б.Німцової, І.Марека, М.Пашека, М.Майєрової, Й.Томана, П.Ілемницького, М.Дюричкової, В.Замаровського, Б.Пруса, С.Лема та ін.»;
Олександр (Олесь) ЗАВГОРОДНІЙ (1940–2018) — «за переклад на українську мову «Калевіпоеґа», «Естонські народні казки», романів Куусберга «Одна ніч», Я.Кросса «Імператорський божевілець», казок Е.Рауда, вибраних поезій Катрі Вала, «Фінських прислів’їв та приказок»;
Михайло МОСКАЛЕНКО (1948–2006) — «за дослідження в галузі художнього перекладу «Тисячоліття: переклад у державі слова» і впорядкування антології поетичного перекладу ХІ-ХХ віків «Тисячоліття», а також за укладання книг: «На ріках вавілонських», «Золотослов» та видань у серії «Майстри художнього перекладу»: «М.Лукаш. Від Боккаччо до Аполлінера», «Г.Кочур. Друге відлуння», «В.Мисик. Захід і Схід» та переклади світових поетів».
1997 р.
Михайло ЛИТВИНЕЦЬ (нар. 1933 р.) — за переклади «останніх років з іспанської, французької, провансальської, баскської, італійської, польської та інших мов («Лузіади» Л. де Камоенса, «Мірейо» Містраля, «Грішниці» та «Сфінкс» М. де Карріона, інші видання)».
1998 р.
Володимир ЖИТНИК (1938–2010) — за «переклади з чеської творів П.Безруча, І.Волькера, З. Бездєкової та переклади останніх років, опубліковані в пресі»;
Володимир МИТРОФАНОВ (1929–1998) — «за переклади класиків американської літератури Марка Твена, Е.Гемінгуея, Р.П.Воррена»;
Петро ТИМОЧКО (1925–2005) — «за переклади книг: з польської – Я.Кохановського «Поезії», з німецької – Й.-В.Гете «Вибрані поетичні твори» та Г.Сакса «Вибрані твори».
1999 р.
Олександр МОКРОВОЛЬСЬКИЙ (1946–2024) — «за високохудожні переклади творів В.Шекспіра, Дж.Г. Байрона, В.Гюго, Л.Аріосто, Ф.Кеведо та інших класиків європейської літератури».
2000 р.
Віктор КОПТІЛОВ (1930–2009) — за переклад легенди «Трістан та Ізольда», поезії П.Верері, та інших.
2001 р.
Євгенія ГОРЕВА (1930–2022) — за переклад з німецької Романа Йозефа Рота «Марш Радецького» та творів німецьких та англійських дитячих письменників.
2002 р.
Григорій ФІЛІПЧУК (1936–2006) — «за високохудожні переклади з французької та іспанської творів Оноре де Бальзака, Андре Мальро, Робера Мерля, Фернана Броделя, Аугусто Роа Бастоса, Хорхе Ісаакса та інших».
2003 р.
Валентин ЦІПКО (нар. 1935 р.) — «за переклади творів сучасних азербайджанських письменників — А.Айліслі, І.Ефендієва, Г.Мусаєва, С.Велієва, Ф.Керімзаде»;
Марія ГАБЛЕВИЧ (нар. 1950 р.) — «за переклади з англійської творів В.Шекспіра, Д.Апдайка, М.Лаурі, Д.Керуака та інших»;
Станіслав ШЕВЧЕНКО (нар. 1947 р.) — «за переклади з польської поезій Ч.Мілоша, В.Шимборської, К.Войтили, Д.Костевич, Д.Лебьоди та інших».
2004 р.
Світлана ЖОЛОБ (1947–2011) — «за високомайстерні поетичні й прозові переклади з іспанської, грузинської, литовської, німецької, слов’янських та інших мов (твори П.Неруди, Г.Гарсія Маркеса, А.Ахматової, А.Каландадзе, О.Чіладзе, Д.Ягутіте, Г.Посватовської й інших) та багаторічну організаційну роботу з систематизованого видання кращих здобутків світової літератури українською мовою»;
Віктор КОЧЕВСЬКИЙ (1923–2005) — «за високохудожній переклад вірменського народного епосу «Давид Сасунський»;
Борислав СТЕПАНЮК (1923–2007) — «за високохудожні переклади кращих зразків киргизької поезії, що увійшли до книги «Струни комуза».
2005 р.
Іван ДЗЮБ (нар. 1934 р.) — «за переклади з японської творів Ясунарі Кавабати, Кендзабуро Ое, Кобо Абе, Нацуме Сосекі, Рюноске Акутагави, Такехіко Фукунаги, Кацумото Саотомо та інших»;
Олег МИКИТЕНКО (1928–2020) — «за переклади творів з чеської та словацької — Я.Прохазки, М.Газди-Соснари, М.Стінгла, Л.Свободи, З.Плугаржа, А.В.Фріч, із санскриту — Сомадеву, з італійської — Е.Вітторіані та інших авторів»;
Олександр ТЕРЕХ (1928–2013) — «за переклади творів з англійської – О.Генрі, Р.Бредбері, Д.Стейнбека, Д.Джойса, Д.Ф.Купера, Д.Голсуорсі, Д.Селінджера, Д.Джекобса, Р.Л.Стівенсона та інших».
2006 р.
Олекса ЛОГВИНЕНКО (1946–2016) — «за високохудожні переклади романів та повістей видатних німецькомовних та англомовних письменників»;
Роман ЛУБКІВСЬКИЙ (1941–2015) — «за майстерні переклади поезії майстрів слова слов'янського світу».
2007 р.
Галина КИРПА (нар. 1950 р.) — за високохудожні переклади творів скандинавських письменників – Ганса Кристіана Андерсена, Марії Гріпе, Клауса Гагерупа, Єсти Кнутсона, Турмуда Гаугена та Бенні Андерсена;
Микола МІРОШНИЧЕНКО (1947–2009) — за переклад двотомної «Антології азербайджанської поезії» (ХІІ – початок ХХІ століття).
2008 р.
Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ (нар. 1946 р.) — за високохудожні переклади творів поетів Іспанії та Латинської Америки;
Олег ЖУПАНСЬКИЙ (нар. 1952 р.) — за переклад з французької роману Альбера Камю «Перша Людина».
2009 р.
Віктор ШОВКУН (1940–2018) — за...
2010 р.
Наталя ТРОХИМ* (нар. 1967 р.) — за переклад з англійської роману «Опівнічні діти» Салмана Рушді.
2011 р.
Юрій ПОПСУЄНКО (нар. 1940 р.) — «за переклад роману Януша Леона Вишневського «Бікіні» та інші численні переклади».
2012 р.
Петро ТАРАЩУК (нар. 1956 р.) — за переклад із французької книжок Антуана де Сент-Екзюпері «Записники» і «Цитадель» (Київ: Видавництво Жупанського, 2009-2010 рр.).
В 2013-му році щорічна премія ім. Максима Рильського за кращий художній переклад, заснована Постановою Ради Міністрів УРСР 1972 р., дивним чином зникла. Таким же дивним чином в Кабінеті міністрів повідомили, що КМ заснував щорічну премію ім. Максима Рильського за кращий художній переклад ...
яка "присуджується щороку письменникам і поетам за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів, а також за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу".
2013 р.
Анатолій ЧЕРДАКЛІ (нар. 1942 р.) — «за переклад книжки Ришарда Капущинського «Подорожі за Геродотом» (з польської, Київ, «Юніверс», 2011)»;
Дмитро ЧИСТЯК (нар. 1987 р.) — «за переклад книжки Марґеріт Юрсенар «Твори» (з французької, Київ, «Пульсари», 2012), до якої увійшли роман «Чорне творіння» та збірка поезій у прозі «Вогні».»
2014 р.
Роман ГАМАДА (1961–2017) — «за книги перекладів з перської мови «Захоплюючі розповіді» Алі Сафі та «Бахтіяр-наме», що вийшли у 2011 та 2012 роках у тернопільському видавництві «Богдан».»
2015 р.
Максим СТРІХА (нар. 1961 р.) — «за переклад з італійської поеми Данте Аліг’єрі «Божественна комедія. Пекло» (видавництво «Астролябія»).»
2016 р.
Іван РЯБЧІЙ (нар. 1978 р.) — «за переклад з французької мови книжки «Двоє добродіїв із Брюсселя» Еріка-Емманюеля Шмітта («Видавництві Анетти Антоненко»).»
2017 р.
Василь СТЕПАНЕНКО (нар. 1950 р.) — «за переклад з грецької мови поеми Віцендзоса Корнароса "Еротокрит", що вийшов у Києві у Національному видавництві дитячої літератури "Веселка".»
2018 р.
Ніна БАЛИКОВА (нар. 1989 р.) — «за літературний переклад з давньояпонської мови збірки оповідань та легенд Кенко-хоші "Нотатки знічев΄я".»
2019 р.
буде присуджено Юлії ДЖУГАСТРЯНСЬКІЙ (нар. 1983 р.) — «за літературний переклад з англійської мови романа Редьярда Кіплінга "Кім".»
Оновлення в Постанові КМ:
Установити, що Премія Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського присуджується починаючи з 2019 року у двох номінаціях <...>.
Про Премію Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського
2020 р.
Попри те, що конкурс оголосили і кандидатів було подано, за 2019 рік премія не присуджувалася.2021 р.
Тарас ЛУЧУК (нар. 1962 р.) — «за переклад з давньогрецької мови на українську книги «Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії».»
Валерій КІОР (нар. 1951 р.) — «за переклад з української мови на грецьку (урумську) «Кобзаря» Тараса Шевченка»
2022 р.
Іван МЕГЕЛА (нар. 1946 р.) — «за переклад з німецької мови твору «Казки, легенди, притчі» Германа Гессе.» (видавець - ТОВ «Видавництво» «Фоліо»).
Раїса БОЖКО (Карагезян) (нар. 1948 р.) — «за переклад з української мови на вірменську мову твору «Кайдашева сім’я» І.С. Нечуя-Левицького» (видавництво «Антрес»).
2023 р.
Володимир ЛИТВИНОВ (нар. 1936 р.) — «за переклад з латини на українську мову твору «Тускуланські бесіди. Про обов’язки» Марка Туллія Ціцерона.» (видавець - ПП «Видавництво «Апріорі»).
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ (нар. 1987 р.) та Ендрю ШЕППАРД (Andrew Sheppard) (нар. 19?? р.) — «за переклад з української на англійську мову збірки творів «Ірпінь – мій дім», авторами яких є діти» (видавець - ТОВ «Видавництво «Саміт-Книга»).
2024 р.
---------------------------------------
* - лише припущення, бо офіційного повідомлення не бачив.
Після прізвища лауреата і після тире, в лапках «» подається офіційне формулювання досягнень, за які перекладача нагороджено премією. Саме так, як воно було подане у відповідному офіційному повідомленні в газеті «Літературна Україна», а, віднедавна, і на сайті Кабінету Міністрів України.
Якщо таке формулювання подано без початкових і кінцевих «», це означає, що його взято з неофіційного джерела.
Під час створення цієї сторінки, з'ясувалося, що це, схоже, перша спроба в Інтернеті зібрати всіх лауреатів премії ім. Рильського разом, тому інформація про вже виявлених лауреатів не завжди повна. До поданих вище, зустрілися ще інші прізвища, але без року нагородження, без офіційного формулювання причини нагородження тощо. Це:
В. І. ПОЛОЖІЙ (1949–2004) —
Сподіваюсь розібратися з цим, але, якщо маєте прозиції, підказки, пишіть на форум.
