Замовник як критерій якості перекладу

назад, на Мої статті
back, to My Articles

 

// Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). — К.: Видавничий Дім Дм.Бураго, 2004. — Вип. 7. — Т. VIII. Теорія і практика перекладу. — С. 85-90.
Оформлення відповідно до вимог видавця.

УДК 811.161.2=111’255:34

Снігур С.В
(Одеса)

Замовник як критерій якості перекладу

(На матеріалі українсько-англійського перекладу юридичного тексту)

В статті розглядається роль замовника в оцінюванні роботи перекладача на матеріалі українського юридичного тексту, його англійського перекладу та коментарів замовника. Відзначені, також, відставання українського перекладознавства від західних колег у вивченні цього питання і залежність перекладача від якості вихідного тексту і співпраці з редактором.

Ключові слова: перекладач, замовник, редактор, юридичний термін, українсько-англійський.

The article deals with the customer role in evaluation of translator’s work. Ukrainian legal text, its English translation and the customer’s comments are considered. It is stressed that Ukrainian translatologists fall behind their Western colleagues in this matter. Also dependence of a translator on the target language text quality and coo-peration with the editor is considered.

Key words: translator, customer, editor, legal term, Ukrainian-English.

 

При навчанні майбутніх перекладачів значна увага приділяється вправам на перекладання переважно літературної мови, студенти навчаються фаху на найкращих перекладах, здійснених визнаними майстрами переважно вершинних творів світової літератури [1]. Проте дедалі масштабніше залучення України до міжнародного співтовариства збільшує потребу в перекладах різноманітних офіційних та юридичних документів і то, не лише українською, але й англійською мовою. Відомо, що найкращих результатів можна досягти перекладаючи на рідну мову. Г.Мірам переклад на іноземну мову називає «мистецтвом неможливого» (2, 71), інший автор наполягає на тому, що «професійний перекладач перекладає виключно на власну рідну мову» [3]. Проте динамічний розвиток суспільства вимагає, щоб українські перекладачі багато перекладали чужими мовами.

Як вже зазначалося, у фаховій літературі з перекладознавства не бракує прикладів перекладу українською, проте лише останнім часом маємо можливість ознайомитися з дослідженнями присвяченим перекладанню чужою мовою [2], в тому числі юридичних текстів [4]. Корисними є майстер-класи на яких фахівці-носії англійської мови розглядають переклади зроблені з української. З останніх хочеться згадати майстер-клас проведений А.Блеком під час «Першої Міжнародній конференції перекладачів: Проблеми та напрямки дослідження», що відбулася в квітні 2004 р. в Дніпропетровську на базі кафедри психології менеджменту та мовної підготовки Інституту економіки Національного гірничого університету. Іншим прикладом є майстер-клас проведений Дж. Вілзом під час роботи «Перекладацької Майстерні» у Львові, стенограма якого надрукована в Записках ПМ [5] і може бути використана у навчальній роботі.

У випадку українсько-англійського перекладу юридичного тексту, до проблем, що неодмінно виникають при перекладанні нерідною мовою, додаються нові труднощі. Відомо, що терміни, а серед них і юридичні терміни «мають точний і визначений смисл, відрізняються смисловою однозначністю, їхній смисл не повинен залежати від контексту» [6, 65, 60]. Тож терміни потребують однозначного перекладу, пошуку єдиного вірного відповідника, що особливо проблематично, беручи до увагу відмінність англо-американської і української правових і, зрозуміло, термінологічних систем, різні шляхи їхнього розвитку. Пов’язані з цим питання активно обговорюються іноземними фахівцями в електронних виданнях. Італійський перекладач Д. де Лео звертає увагу на те, що «фактично не буває так, щоб схожі офіційні установи в різних країнах працювали однаково», що ускладнює роботу перекладача [7]; бразилець Д.Ногуейра наголошує на важких для перекладання особливостях термінології законодавства про працю його країни [8]; турецький науковець А.Алтай порівнює процес створення англійської та турецької юридичних мов і систем [9]; тощо. На жаль, Інтернет, такий демократичний і оперативний засіб обговорення наукових і практичних питань в галузі перекладу, і досі не використовується українськими перекладознавцями. «Лабораторія наукового перекладу», — українська спроба започаткувати подібний обмін думками фахівців в галузі юридичного перекладу, вже більше року містить єдину статтю присвячену перекладу юридичної термінології [10].

Чи не найголовнішою проблемою при письмовому перекладанні іноземною мовою є контроль якості перекладу. В ланцюжку автор — текст-джерело — перекладач — (редактор) — цільовий текст — замовник (споживач) автора, без чиєї праці не виникло б потреби у перекладачі та замовника, котрий, часто є головним оцінювачем перекладацької праці. Іноземні теоретики і практики перекладу розуміють цю роль замовника. С.Баснет та А.Лефевр висловили думку, що «зараз ми рухаємося від моделі Джерома до моделі Горація», котрий стверджував, що «fidus interpres», тобто «чесний перекладач» це «не той, хто вірний тексту, а той, хто вірний клієнту» [11, 3]. А компания MultiLingual Computing, котра надає серед інших і перекладацькі послуги, навіть видала інформаційно-освітні буклети для клієнтів-користувачів таких послуг, тобто для замовників [12], де багато уваги приділяється також і підготовці вихідних текстів для перекладу. вітчизняне перекладознавство і досі не приділяє достатньо уваги найголовнішим учасникам:

Тож розглянемо роль замовника в оцінюванні роботи перекладача на матеріалі українського оригіналу, його англійського перекладу та коментарів замовника.

В 2000 році, в межах проекту з розміщення в мережі Інтернет наукових праць українських правників, колектив перекладачів перекладав англійською анотації до цих праць. Перекладачі не мали доступу ані до повних текстів анотованих наукових праць, ані до їхніх авторів. Функцію наукового і мовного редактора виконував український фахівець в цій галузі права, з добрим знанням англійської та досвідом співпраці з американськими партнерами. Останнім перевіряв переклади анотацій керівник проекту з американського боку, фаховий правник, який власне і був замовником. Значну частину перекладів (близько 30% у кожного перекладача) замовник визнав «поганими» («poor»), такими, що мають бути переробленими, та, що найголовніше, прокоментував один із таких «поганих» перекладів. (Весь текст, наданий для перекладу, переклад та коментар замовника, див. в Додатку 1.) Загалом замовником підкреслено десять слів і словосполучень, котрі викликають у нього додаткові питання, або, на його думку, неправильно перекладені. Ці зауваження разом з відповідними коментарями подаються в Таблиці 1. В квадратних дужках подається «співавтор» помилки.

Таблиця 1

Підкреслення замовника

Правильний переклад

Автор помилки, що призвела до нерозуміння

1. theory of systems

Systems theory

Автор [+ перекладач]

2. existing social contradictions

---------------

Автор [+ редактор]

3. where personality of convicted women is directed

 

Автор [+ редактор]

4. optimal machinery

Optimal mechanism

Перекладач [+ редактор]

5. Attitude of convicted women to the most common values is reviewed

 

---------------

 

Автор [+ редактор]

6. social machinery

Social mechanism

Перекладач [+ редактор]

7. ill-being (familу)

Troubled, або disadvantaged family

Перекладач [+ редактор]

8. Thus the high is criminality, the lesser working skills formed and general wish to work.

Thus the high is criminality, the lesser working skills are formed and the weaker is general wish to work.

 

Автор [+ редактор]

9. amnesty procedures

 

[автор + редактор]

10. legal norm amendment

 

Автор [+ перекладач] [+ редактор]

На основі цих зауважень весь переклад був оцінений як «poor», тобто, (увага!) для замовника не існувало автора та редактора і всі вади кінцевого текста пов’язуються ним лише і виключно з перекладачем. Потрібно визнати, що в перекладі, що розглядається, досить багато саме перекладацьких помилок, проте чи всі зроблені замовником зауваги стосуються в першу чергу перекладача?

  1. За очевидної помилки перекладача, замовник запропонував правильний переклад, який, проте, його також не влаштував. (автор)
  2. Невдале формулювання автора на яке мав би звернути увагу редактор. (автор [+ редактор])
  3. Очевидно, що дослівний переклад не влаштував замовника, проте видається, що це сталося через неясність авторського тексту. (автор)
  4. Помилка перекладача, котрий очевидно, сприйняв англійське mechanism як “фальшивого друга перекладача”. В даному випадку, саме редактор мав би виправити цю помилку. (перекладач [+ редактор])
  5. Запитання замовника до автора, мова не йде про помилку, у замовника виникло додаткове питання по суті роботи. (помилки немає)
  6. Помилка перекладача, див. № 4. (перекладач)
  7. Помилка перекладача. (перекладач)
  8. Незважаючи на невдалий переклад речення, замовник ставить запитання до автора. (помилки немає)
  9. Проблема відповідності термінології. Запитання до автора (помилки немає)
  10. Неясність авторського тексту, невдале речення, котре призвело до питання замовника. (автор)

Отже, з 10 зроблених замовником зауважень, що вплинули на оцінку перекладу, як результату роботи перекладача, лише 3 є помилками саме перекладача. Із решти, 4 зауваження стосуються автора, і в 3 випадках помилки немає. «Співавтором» більшості помилок — 9, є редактор.


З наведених прикладів можна зробити висновки про:

— суб’єктивність і брак об’єктивних критеріїв для оцінювання роботи перекладача;

— незахищенність перекладача у його стосунках із замовником;

— важливість роботи мовного та фахового редакторів у підготовці кінцевого тексту перекладу;

— потребу додаткової роботи з автором перед, або під час перекладання, для того, щоб усунути незрозумілі і неточні формлювання;

— потребу додаткової роботи з замовником для кращого розуміння ним об’єктивних обмежень у перекладанні.


Наведені висновки можуть стати темами для подальших досліджень у вивченні відносин автор — перекладач — замовник, що важливо як для практичних перекладачів, так і для перекладознавців.

 

  1. Коптілов В. Теорія і практика перекладу. — К.: Юніверс, 2002. — 280 с.
  2. Мирам Г.Э. Переводные картинки. Профессия: переводчик. — К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. — 336 с.
  3. Translation: Getting it right. A guide to buying translators. — Institute of Translation and Interpreting. http://www.iti.org.uk/pdfs/trans/Translation(UK).pdf Accessed in May, 2004.
  4. Л.М.Черноватий, В.І.Карабан, Ю.П.Іванко. Переклад англомовної юридичної літератури. — Вінниця: Поділля-2000, 2002. — 448 с.
  5. Wills J. English and Ukrainian text analysis // Записки перекладацької майстерні. — Т.1. — Львів, 2001. — С. 140-150.
  6. Язык закона / Под ред. А.С.Пиголкина. — М.: Юрид. лит., 1990. — 192 с.
  7. Davide De Leo. Pitfalls in Legal Translation. — http://accurapid.com/journal/08legal.htm Accessed in May, 2004.
  8. Danilo Nogueira. Working in Brazil. — http://accurapid.com/journal/08legal1.htm Accessed in May, 2004.
  9. Ayfer Altay. Difficulties Encountered in the Translation of Legal Texts: The Case of Turkey. — http://accurapid.com/journal/22legal.htm Accessed in May, 2004.
  10. Саповський І. Історико-політичний аспект перекладу юридичної термінології. — http://www.pereklad.kiev.ua/theory/aspect.html Accessed in May, 2004.
  11. Bassnett S., Lefevere A. Constructing Cultures. Essays on Literary Translation. — Multilingual Matters, 1998. — 148 pp.
  12. Multilingual Computing. — http://www.multilingual.com/FMPro?-DB=vendors&-lay=CGI&-format=gettingStarted/welcomeGettingStarted.htm&-find Accessed in May, 2004.

обговорити