Mexico-City

назад, на Першу сторінку
назад, на ТРУДОВА УГОДА

назад, на Первую страницу
назад, на ТРУДОВОЕ СОГЛАШЕНИЕ

back, to the First page

Невеличкий («на замовлення трудящих») фото-звіт про поїздку в Мехіко (місто ще називають, the Federal District (Distrito Federal)).


  1. Третього серпня, саме в той час, коли погода знову готувалася бити багаторічні рекорди температури повітря в Києві, а в Одесі підбиралась до рекордних значень, ми виїхали автобусом з Одеси до Борисполя і четвертого, о пів на дев'яту ранку, вже були в Амстердамі, де нас зустрів несподіваний дощик і +16°С.

    Про аеропорт Schiphol можна говорити окремо. Серед цікавинок — стоячі кабінки для «курців-інтернетчиків», тобто тих, хто хоче курити, не відволікаючись від інтернету (чи користуватись інтернетом, не відволікаючись від куріння). Між іншим, 30 хвилин Wi-Fi коштує 6 €. 

  2. Цей красень віз нас через Атлантичний океан.

  3. (BOEING 747-400)

    Насправді, літак спочатку рухається на північний захід, десь від Ірландії перелітає до американського континенту на рівні кордону США-Канада, потім тримається атлантичного узбережжя США і пролітає над Мексиканською затокою. Це і весь океан.

  4. Кожен пасажир мав можливість дивитися програму за власним вибором, а на загальних екранах показували переміщення літака з поточними показниками польоту: маршрут, висоту, швидкість тощо. 
  5. Це я до того, що на зворотньому шляху все було набагато скромніше — в лайнері AeroMexico (BOEING 767-300/300ER) особистих моніторів не було, кіно було спільним для всіх. Найцікавіше, що американські фільми не мали оригінальної англомовної звукової доріжки — лише іспанський і французький (летіли ж бо на Париж — Привіт франкофонам!) дубляж.

  6. Нарешті, після 12 годин намагань заснути в незручних кріслах, Мехіко, міжнародний аеропорт ім. Benito Juárez.
  7. Такі приємні картинки прикрашають залу в якій стоїш в черзі для оформлення в'їзду.
  8. Нарешті, приїхали. Зупинилися в готелі Sevilla Palace на одній із центральних вулиць — Paceo de la Reforma. 

    Готель виглядає начебто скромно, але він має п'ять зірок, 22 поверхи, симпатичне планування і від перебування там лишився самий позитив. Що, власне, і свідчить про його відповідність заявленим стандартам.
  9. І коли вийти з нього і подивитися праворуч, то видно площу з монументом Cuauhtemoc ((1495–1525) національний герой, племінник Монтесуми), ліворуч — площу з пам'ятником Колумбу:

  10. Якщо рухатися праворуч далі, то через п'ять площ починається величезна паркова зона. А в ній: Ботанічний сад, зоопарк, і музеї, музеї... Серед них і музей Сучасного мистецтва з мексиканськими шедеврами, і Антропологічний музей зі скарбами доколумбової Америки.

    Paceo de la Reforma — це вулиця, яка має 12 (!!!) рядів для руху. Шість в один бік, і стільки ж — в інший. Але ні ідучи вздовж, ні переходячи її, я не відчував запаху вихлопу.

    (Ці фотки робилися о сьомій ранку в суботу, тому вулиці порожні. До речі, якщо їх скопіювати собі на комп, вони відкриваються більшими.) 

  11. Перший мексиканський хмарочос.


  12. Панорама з 14 поверху готелю Sevilla Palace.


  13. Панорама міста з 6 поверху готелю Hilton. Нічого особливого. І де ж ті 20 мільйонів живуть?


  14. І такі пальми. Між іншим, одна з площ на Paceo de la Reforma так і називається — Palmera. Прямо посередині перехрестя росте висока пальма, ще одне свідчення чистоти повітря в місті.


  15. А є і такі хатинки.


  16. На дашку над балконом росте кактус. У нас це була б акація :)

  17. Триповерхове втілення чиїхось мрій.


  18. І, нарешті, аборигени, підлітки, які працюють в крамничці. Літо, неділя... Може у вересні вони підуть до школи? Але англійською ніхто з них навіть не намагався порозумітися. 

    (Ціни на овочі в песо. 12 песо = 1 USD. Дивує мала кількість супермаркетів і слабкий асортимент в них. )

  19. Поліцейський мабуть звик до туристів, бо навіть не здивувався, що його хочуть фотографувати.


  20. Відомо, що Мексика країна католицька. Є тут місцеві святі. Найбільший (в Мексиці) і найвідвідуваніший (у світі!) католицький храм Basílica de Nuestra Señora de Guadalupe присвячений святині Латинської Америки — Діві Марії Ґваделупській (Nuestra Señora de Guadalupe).

  21. Під площею перед храмом, в числених крамничках  торгують християнськими сувенірами. 


  22. Хоча не забувають і про ацтеків :)


  23. Може християнські зображення такі солодкі, щоб урівноважити кровожерливість ацтекського язичництва?


  24. Але такий Георгій, що перемагає Змія (як і сам Змій), виглядає, як на мене, вельми непереконливо.

    Не видно подвигу, не вражає. Хіба, може, це я такий цинік? ;)

  25. А це Juan Diego, простий селянин, на одязі якого 12 грудня 1531 року, як кажуть, з'явилося це зображення.


  26. Ноїв ковчег. Схоже, що з людей зображені лише Ной і його сини.
    (Привіт феміністкам!)


  27. Це така екскурсія. Почали з Basílica de Nuestra Señora de Guadalupe і, врешті, поїхали в Teotihuacan (Теотіуакан), простіше — «на піраміди». Такий собі a must для тих, хто приїхав у Мехіко навіть на короткий термін. 

  28. Піраміда Місяця, або «жіноча» піраміда.


  29. Так виглядає піраміда Сонця («чоловіча» піраміда) з піраміди Місяця.


  30. На самому вершечку піраміди Сонця є невеличка заглибина з чимось блискучим і гладеньким на дні. Схоже на шматок від ялинкової прикраси. Раз уже видерся на піраміду, мусиш ткнути туди пальця і задумати бажання.

  31. Упіймати момент, щоб зняти саму заглибину, важко — постійно  підходять нові охочі вирішити свої проблеми :)

  32. Достойний представник місцевої флори. Кажуть, що в Мексиці росте близько 200 різновидів кактусів.

    Але приїхали ми не піраміди і мексиканську флору роздивлятися чи текілу вчитися пити, а працювати. На світовому форумі. Мене, зрозуміло, цікавила передовсім робота перекладачів.

  33. В кінці зали виставили такий ряд кабінок для синхронного перекладу. 

    Задіяні були всі кабінки. Схоже, що таке завантаження тут буває нечасто, бо за якийсь час виникли технічні проблеми і засідання зупиняли на годину.

  34. А це вже інше, менше, приміщення.


  35. Цей «дивак», що сидить спиною до виступаючих, — це перекладач на фінську мову.


  36. Він синхронно перекладав з англійської. Один, без зміни, без перерв (лише разом з усіма учасниками на обід) з 9-ї до 16-ї. Вже після 12-ї на нього було страшно дивитися — мішки під очима, вигляд, як у старого діда. 


    Конгрес працював ще три дні, але ми зібралися додому.

  37. 9 серпня. Знову аеропорт ім. Benito Juárez.


  38. 10 серпня, ранок над Францією.

    В аеропорту ім. Charles de Gaulle, «дякуючи» мексиканському іміграційнику, який оформив нас, як непевних осіб (бо ж без французької візи), провели якийсь час в поліційному відділку. Ще трохи і запізнилися б на київський літак.  Фотографувати там я не наважився. :)

    На території летовища стоїть Конкорд. З одного боку — це гордість французького авіабудування, але ж з іншого — не думаю, що згадка про трагічний кінець саме одного з Конкордів, якось наснажує пасажирів.

    До того ж, аеропорт ім. Charles de Gaulle підтримав свою репутацію місця, де губиться багаж пасажирів. Але це вже інша історія.

  39. 11 серпня, їдемо додому, спека. На трасі Київ – Одеса зупинилися в ресторанчику з назвою «Два оленя».  Ось вони які — наші українські олені.


  40. Цей точно пережив інсульт. Зрозуміло, така спека.

    А може це в нього від їхніх цін дах зсунувся. Бо 5-6 крихітних голубців з виноградного листя в цій забігайлівці обішлися в 60 грв. (прибл. 7,7$).

  41. Супчик, зображений на фото з меню мережевого ресторану VIPS в центрі Мехіко, коштує 56 песо (прибл. 4,7$). До того ж, вони проводили якусь заохочувальну акцію, і я платив за нього ще менше.

    (Між іншим, в цьому ж ресторані, адміністратор, років до 25, поцікавився звідки я приїхав. Просто «Україна» йому було мало. Допомогли Шевченко (футболіст) і Клички :) Потім він зробив паузу і запитав чи «Чумак», це також «Україна»!!! Тобто український кетчуп (— американський соус з американського овоча і з американською назвою, але ж вироблений в Україні) настільки відомий, що про нього знають навіть там.)

  42. Хоча кіч кордонів не знає (це я знову про «Оленів»). Ось така гарна картинка (метра з півтора заввишки) із заміської харчевні El Jaguar для туристів, що їдуть в Teotihuacan, з претензією на «етнічність». Тут є все: символ Мексики — орел, який перемагає змію, екзотичні індіанці з пір'ям в голові, індіанці в костюмах з ягуара і орла... Супер!

  43.  

Тут виклав фото, які, передовсім, пов'язані з якимись моїми власними враженнями і спостереженнями. В Інтернеті повно професійних зображень пірамід, храмів, інших вартих уваги об'єктів. На цій сторінці пілота гелікоптера, який працював в Мехіко, наприклад, фотки просто супер.


обговорити

обсудить