Author Topic: Ліна Костенко як символ свободи  (Read 12464 times)

Observer

  • User
  • ***
  • Posts: 162
Re: Ліна Костенко як символ свободи
« Reply #15 on: 13 March 2011, 20:48:52 »
А в Миколаєві від 72 до 90 грв. І, кажуть, добре розходиться.

SS.

  • Veteran
  • *****
  • Posts: 675
Re: Ліна Костенко як символ свободи
« Reply #16 on: 14 March 2011, 21:44:02 »
Добру річ і через сто літ читатимуть.
Гадаю, що ця книжка з часом не загубиться - мова добра, а як там комп'ютерники в кінці 2-го тисячоліття говорили, ;) швидко забудеться.  

Чим більше критикують, тим краще купують. :) І наживуться переважно перекупники...
Ринок у нас дикий, хотілося б, щоби й автору більше перепадало, але ціни, як мінімум, демонструють купівельну спроможність українців.

Добрый Уке

  • User
  • ***
  • Posts: 110
“Записки українського самашедшого”
« Reply #17 on: 15 March 2011, 17:06:35 »
Quote
Mapинa: Ви читали романи Оксани Забужко «Музей покинутих секретів», Ліни Костенко «Записки українського самашедшего»? Якої ви думки про ці книги?
Ірена Карпа: Читала. Питання занадто глибоке й обширне, щоб відповідати похапцем. Щодо Забужко, я вже висловлювалась в інших інтервю. Книга Костенко чудово синхронізується з думками тих, кому за Україну боляче. А з болем можна або безнадійно жити, або активно щось робити, щоб його позбутися. Обидві книжки для цієї країни корисні.

Чи Карпа подорослішала?  ;)

Ірена Карпа: «Я не мислю чорно-білими категоріями»

Л.Л.

  • User
  • ***
  • Posts: 234
Re: Ліна Костенко як символ свободи
« Reply #18 on: 27 May 2011, 09:34:44 »
Прочитала книжку есеїв Євгенії Кононенко "Героїні та герої". Один із них "Heroine or bad girl?" присвячено ЛК і ОЗ. Як зазначено в анотації до книги:
Quote
"Об’єктом цих студій є не Леся Українка, Ліна Костенко чи Оксана Забужко, а їхні медійні та вртуальні образи, міфи й симулякри маскульту, за допомогою яких творяться, утверджуються й розвінчуються кумири".
Написано дуже цікаво, хоча й не без провокативності та епатажу, однак "не виходячи за рамки". :)
І Інеті цей есей знайшла у часописі "Кульбіт" (там три частини):
Heroine or bad girl?

SS.

  • Veteran
  • *****
  • Posts: 675
Re: Ліна Костенко як символ свободи
« Reply #19 on: 27 May 2011, 20:55:18 »
Кононенко поважний автор, хоча вона, мабуть, бажала б називатися "авторкинею" :) Шкода, що в мережі є лише перша частина есею, заспів, так би мовити.
Та й сам часопис "Кульбіт", схоже, після 2009 р. якщо не "вмер", то замовк.

Л.Л.

  • User
  • ***
  • Posts: 234
Heroine or bad girl?
« Reply #20 on: 27 May 2011, 21:51:38 »

SS.

  • Veteran
  • *****
  • Posts: 675
Re: Ліна Костенко як символ свободи
« Reply #21 on: 28 May 2011, 16:32:05 »
Дякую за посилання, хоча схоже, що і це не ще все. Ваша правда, текст часом на межі фолу, але лише на межі.

Quote
А от настирлива ОЗ завжди послідовно і вперто знаходить формат бризнути бодай пригоршнею води в город ЛК, і коли трапляється така нагода, і навіть коли й нагоди нібито нема.
води! ще й пригоршнею!  ;D
Quote
А від «химери» на ймення «скромність» ОЗ звільнилася назавжди як від ідеї, яка заважає належним чином репрезентувати свою непересічну особистість невдячним, або, скажімо так, недостатньо вдячним українцям.
Quote
інтернетні форуми, таки повірили, ніби ОЗ направду «знають в усьому світі»,
;D ;D
Quote
(певне, ОЗ тому так різко реагує на нарцисизм, бо їй самій він ніякою мірою не притаманний
начебто без іронії. начебто...  ;)
Quote
знаменитій та енергійній, а також такій агресивній та істеричній особі, як ОЗ
влучне спостереження, ОЗ справді часом демонструє таку, я б казав, "інтелектуальну істеричність".

Quote
ЛК як постать, попри її деяку неадекватність часові, яку, втім, багато хто пробачає, кваліфікуючи як «скромність» і «гідність»
Quote
«вся мисляча Україна», навіть просунута Києво-Могилянська академія — від студента Дмитра Дроздовського до віце-президента Володимира Панченка.
Кононенчин текст писано 2009 року, але нічого не змінилося, хіба що Дроздовський вже не студент :)

Попри те, що критики на адресу Костенко у Кононенко менше, гадаю, що вона сама лише спостерігає за цим протистоянням, не стаючи на жоден бік, навіть відмежувається від нього цим текстом.

Л.Л.

  • User
  • ***
  • Posts: 234
Re: Ліна Костенко як символ свободи
« Reply #22 on: 30 May 2011, 12:17:05 »
Дякую за посилання, хоча схоже, що і це не ще все.
Так, це не все. У книжці, виданій "Гранями-Т" у минулому році, є ще
Постскриптум 2010 року:
Quote
Життя триває, і додає нові матеріали до будь-якої тематики, зокрема й нашої. ЛК відсвяткувала своє 80-річчя, що мало розголос у медіа. Вийшли подарункові перевидання її старих текстів, з’явилося піратське видання "Вибраного, виданого ще в радянські часи. ОЗ видала роман "Музей покинутих секретів", і епізодична "гергеписта шістдесятниця з фарбованими кучерями" - чи не колоритніший образ цієї фундаментальної праці. Нові матеріали, зрештою, не додали нічого нового, тільки поглибили вже проговорене...

Critic

  • Resident
  • ****
  • Posts: 420
Re: Ліна Костенко як символ свободи
« Reply #23 on: 30 May 2011, 20:38:40 »
Ось в Літературній Україні (за 26 травня 2011 р.) Віра Агеєва на цілу шпальту висловилась на тему «ВІД МОДЕРНІЗМУ ДО СУЧАСНОСТІ», де згадала зо три десятки українських письменників ХІХ-ХХІ ст. Відповіла на питання:
Quote
— Що з останніх творів сучасних українських письменників справило на Вас особливе враження?
— Очевидно, що «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко — найпомітніший роман серед творів, які з’явилися останнім часом.
...
На мою думку, Забужко, Жадан і Прохасько — найцікавіші на сьогоднішній день українські письменники. Поза тим, дуже добре сприймається «Століття Якова» Володимира Лиса.
А Ліна Костенко просту відсутня.  ;) ;D
« Last Edit: 31 May 2011, 02:30:47 by Critic »

Critic

  • Resident
  • ****
  • Posts: 420
місто нявкаючих кучерявих котиків
« Reply #24 on: 08 June 2011, 13:56:37 »
Quote
Іван Малкович смикнув мене на ті презентації «Записок...». Вони гарно проходили, але якщо місто Львів перетворюється з міста Лева на місто нявкаючих кучерявих котиків, то хочеш забігти світ за очі й писати, а не слухати, як обривають тобі телефон: пані Ліно, не звертайте увагу, ми на Вас чекаємо.
;D
«Дискретне щеплення сволочизму»  — Тиждень, 8 червня, 2011.

SS.

  • Veteran
  • *****
  • Posts: 675
Re: Ліна Костенко як символ свободи
« Reply #25 on: 09 June 2011, 17:40:06 »
місто нявкаючих кучерявих котиків
Потрібно було "нявкіт" тих "кучерявих котиків" просто не почути.

Observer

  • User
  • ***
  • Posts: 162
Re: Ліна Костенко як символ свободи
« Reply #26 on: 07 July 2011, 20:31:11 »
Версія Малковича:

Quote
— Можу зрозуміти Ліну Василівну. Хоча й мені тоді було тяжко. На сам її тур було витрачено багато зусиль... Особливо прикро, що не відбувся вечір у Кривому Розі... Люди розмели запрошення, покупували квитки, щоб добратися на зустріч з Ліною Костенко з Дніпропетровська, Донецька, Криму!..

 Після літературного вечора у Харкові у нас у всіх був чудовий настрій. Вечір в оперному театрі пройшов чудово! Це була абсолютна несподіванка: під’їжд­жаємо до театру і бачимо, що вся площа перед театром заповнена людьми! А харківський оперний театр — це півтори тисячі глядачів! І тоді директорка театру приймає рішення: впустити дві тисячі людей до залу. Хоча ми... до останнього часу боялися, що в театрі «потече дах» або ще щось вигадають харківські «літературознавці», але директорка — російськомовна прихильниця Партії регіонів — виявилася давньою шанувальницею поезії Ліни Костенко… Втім, іще мінімум півтори тисячі людей тоді лишиляся за стінами театру. «Харківські записки» були чи не найкращі! Найінтелектуальніші! І ми так гарно звідти летіли — ніби на подвійних крилах… Планували нові поїздки. І вже наступного дня мала бути поїздка до Кривого Рогу. І тут...

 Ліна Василівна телефонує зранку і напруженим голосом сповіщає: все, тур припиняється! Виявилося, що в одну ніч вона раптом дізналася про певні неприємні речі, про які навіть не підозрювала…

 Виявляється, зателефонував один письменник і сказав, що хоче вибачитися від імені львівських літераторів. Вона його запитує: «А за що ж вибачитися?» — «Як, ви не знаєте?!» — «Та там таке й таке…»

І вона про все «таке» прочитала в Інтернеті протягом тієї ночі…

 На сьогодні я переконаний, що увесь той конфуз — суто журналістський скандал. Молоді журналісти, охочі до скандалів, повитягували все найгірше з усіх обговорень і навколотеатральних чуток, понакручували людей…

 Іноді так трапляється, що все негативне сходиться в одній точці... Уявіть, перед тим один львівський видавець видав без дозволу вірші Ліни Костенко. А один професор використовував її цитати, не вказуючи автора (видавав її думки за свої).

 Отож накопичилася критична масса — і…

 Ліну Василівну це поранило глибоко. Тому й обірвався тур.

Подобається той совісний львівський письменник  ;)

Іван Малкович: «Найбільше зло для України — тотальне засилля «матрьощенків»  — «Дзеркало тижня. Україна». — №24, 01 Липень 2011.