Останнім часом на сайтах, що претендують на міжнародний розголос, стали практикувати підключати автоматичний перекладач. Вивішують купу прапорців - клацай на відповідний і насолоджуйся. А там така сама дурня, як оце ви розповідаєте.
Цікаво, що ви там ще побачите. І в яку країну летимо?
Мій колега каже, що всі ці шедеври ніщо порівняно з...
інтелектуальними кубиками та
детячьими игрушками, які, виявляється, свого часу здобули популярність усієї кириличної частини мережі. (А я провтикала
)
Ще згадала один анекдот різними мовами (подейкують, що то бувальщина, - я навіть читала цю історію в одній книженції, яка розповідала про вигоди знання іноземних мов, а також про те, як погано без них). Чимало свідків бачило пасажира, який, перетинаючи певний державний кордон (який саме - побутують різні версії), заповнюючи анкету, у графі SEX написав NO! "От дурний, - коментував один мій знайомий - а якби від докумекав, що то таке, то написав би YES!"
Між іншим. Коли я приблизно 1993 року перетинала кордон з Росією, то була свідком цікавих подій (це навіть був мій перший досвід сякого-такого перекладу). У вагоні їхав американець. Подорожував. Тепер це не дивина, але тоді цілий вагон заглядав до того купе. І я була ледь не єдиною у вагоні, хто міг порозумітися англійською. Що українські, що російські прикордонники й митники геть розгубилися. Вони не випускали мене з купе, наказавши перекладати. З переляку демонстрували зброю з агресивними гримасами й ледь не висадили нас із поїзда. Врешті один не витримав і розпачливо вигукнув: "Батьки ж мені казали вчити англійську!" - було не до жартів. Бідний американець пережив стрес. Перепитував, з якої ласки йому погрожували зброєю.
...Лечу в Індію. Вчу англійську мову